Запитали начальника сектору гідроспоруд «Київавтодору» Максима Лиштву та експерта з питань транспортної інфраструктури Віктора Петрука.
Максим Лиштва: У Київавтодорі сьогодні в кожному районі створена гідротехнічна служба. Вона функціонує вже три роки й показала свою ефективність. У нас 12 бригад, 60-70 працівників, також наявна техніка. Напередодні злив нам передає дані Гідрометцентр та управління з надзвичайних ситуацій. За 2-3 години наші служби вже знаходяться на місцях потенційних підтоплень.
Зливова мережа у місті Києві збудована у 80-ті, 60- ті роки й навіть раніше. Якщо говорити про нові райони, то зараз стандарти проєктування і будівництва змінилися. У нових об’єктах вже прораховується площа водозбору, діаметр, кількість і місце розташування зливоприймальних колодязів. Ми виступаємо безпосередньо замовниками на подібних об’єктах, такі питання обговорюються першочергово.
Віктор Петрук: Пропускної спроможності колекторів просто не вистачає. Все це проєктували в часи, коли місто Київ було в рази менше. Це ніяк не пов’язано з кліматом, лише зі збільшенням площі водозбору. На будівництво нових колекторів потрібні колосальні кошти. Місто не має цих грошей, тому кожен забудовник, підприємство на балансі якого стоїть певний шмат асфальту, даху або тротуару, який збирає воду і не випускає в ґрунт повинні почати платити за це гроші, які підуть на реконструкцію мережі. Розпорядження КМДА про реконструкцію систем дощової каналізації виходять щороку. Щороку вони не виконуються і ці програми залишаються на папері. Єдина можливість зрушити проблему з мертвої точки — це розібратись з площею водозбору, а не з пропускною спроможність колекторів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS