Берлін не зацікавлений у збереженні українського транзиту російського газу — експерт про Північний потік-2

Новою датою завершення добудови газопроводу Північний потік-2 стало 12 вересня: цю дату називає агенція Bloomberg з посиланням на владу Німеччини. Тим часом на полях саміту Кримської платформи у Києві міністри енергетики України, США та Німеччини обговорили загрози для енергетичної безпеки України та Європи від його реалізації.

Про це також напередодні говорили президент України Володимир Зеленський та канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Зокрема, Ангела Меркель заявила про те, що вона дуже серйозно сприймає занепокоєння України щодо Північного потоку-2 і офіційний Берлін переконує Росію зберігати транзитні відносини з Україною.

Розмова з президентом Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайлом Гончаром.

Михайло Гончар: Повторення мантри «транзит через Україну має бути збережений» нічого не дає. Потрібно відділяти словесно-дипломатичний потік від реалій. Німеччина розуміє, що Росія веде свою гру. Утім за показного бажання розв’язати питання збереження транзиту через Україну, Берлін у цьому не зацікавлений. Бо наполегливість, з якою підтримується Північний потік-2, свідчить про те, що інтереси концентруються саме навколо російського проєкту.

• Агенція Bloomberg повідомила, що правових підстав для можливого обмеження подачі газу через Північний потік-2, якщо Росія зловживатиме своїм становищем щодо України, у Німеччини нема. Це буде втручанням у ділову активність суб’єктів господарювання.

Те, що там завершать укладання труби, це не привід сказати, що усе пропало. Через негоду роботи припинялися. Якби їм вдалося 23 серпня зварити «золотий стик», як планували, — це могла б бути проблемна символіка. Чергова річниця укладання пакту Молотова — Ріббентропа: вони показували б так, хто головний в Європі. Для німців це було б неприємне порівняння. Пов’язання з датами — це певні психологічні, пропагандистські атаки: мовляв, нема чого опиратися цьому проєктові, він все одно буде.

• На Кримській платформі у тристоронньому форматі йшлося про Північний потік-2. Чітко заявлена була американська позиція несприйняття цього проєкту.

Ми бачимо правові проблеми — рішення суду Євросоюзу від 15 липня, яке не підлягає оскарженню. Воно стосується першого Північного потоку і рикошетить по другому. Легкого життя у найближчі місяці не буде.

• Європейське енергетичне право, позиція США, як опонента цього проєкту, створюють серйозні перешкоди у його роботі.

Немає жодної гарантії що російська сторона буде дотримуватися угод. В односторонньому порядкові Росія може ліквідовувати певні газові маршрути під різними приводами. До прикладу — доволі дивна була аварія в районі Уренгоя, через яку вивели з експлуатації частину системи.

• Ми не можемо бути впевненими, що ЄС займе належну позицію. Ті висловлювання, які чуємо, свідчать про те, що Союз займає зараз гнучку до пластилінової позицію, намагаючись догодити усім.

Тож виходить так, що російська сторона матиме авангардну роль у цьому питанні. Газпром використовує свій монопольний статус постачальника газу зі східного напрямку до ЄС для впливу на європейський ринок, підіймаючи ціни до найвищих в історії Євросоюзу рівнів. І відверто дає зрозуміти європейцям, що, якщо хочуть більше газу і нижчі ціни, варто погоджуватися на Північний потік-2.

Росіяни діють за принципом «против лома нет приема». Там далі є кома і продовження: окрім «другого лома». Тут якраз європейські інституції зі США, Польщею та Україною повинні знайти той другий лом. Оскільки жодні інші переконання не працюють.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS