Чому Україна масово програє у ЄСПЛ справи щодо катувань?

11 листопада у Верховній Раді заплановані парламентські слухання на тему: «Проблеми виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини». Чому в Україні важко виконати рішення ЄСПЛ? І скільки справ Україна програла щодо катувань з боку правоохоронних органів?

Ведучі

Віола Бурда

Гостi

Юрій Бєлоусов,

Іван Ліщина

Чому Україна масово програє у ЄСПЛ справи щодо катувань?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/09/hr-dvivetime-20-09-11_belousov_lischyna.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/09/hr-dvivetime-20-09-11_belousov_lischyna.mp3
Чому Україна масово програє у ЄСПЛ справи щодо катувань?
0:00
/
0:00

Про це ми поговорили з начальником Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування Офісу генерального прокурора Юрієм Бєлоусовим та заступником міністра юстиції України — Уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини Іваном Ліщиною.

Україна програє у ЄСПЛ справи щодо катувань

Юрій Бєлоусов: Україна програла в Європейському суді з прав людини за статтею 3 Європейської Конвенції понад 300 справ. Із них близько 100 справ програла, бо не змогла довести, що вона ефективно розслідувала заяви про катування.

Іван Ліщина: Стаття 3 Європейської Конвенції дещо ширша за катування, вона включає в себе ще нелюдське поводження, до чого відносяться і умови тримання. І цих справ з України по цій статті Конвенції понад 300. Щодо самих катувань, то таких справ понад 90. Це так звана «група Каверзіна», яку розглядає Комітет Ради Європи, саме з точки зору безпосередньо катувань. Там є кілька підгруп, наприклад, є катування поліцією, катування в місцях позбавлення волі тощо.

Виконання рішень

Іван Ліщина: Виконання рішення Європейського суду включає в себе три складові.

Перша – сплати сатисфакції. Наразі по цьому пункту питань немає, всі сатисфакції сплачені.

Друга — заходи індивідуального характеру. Це розслідування обставин, на які вказує ЄСПЛ. І ось тут в нас великі проблеми: жодної справи на сьогодні не закрито через те, що не проведено розслідування.

Третя – заходи загального характеру. Прийняття відповідного законодавства, якихось підзаконних актів, направлених на подолання тієї чи іншої проблеми. І тут в нас є досить великі зрушення. Я б сказав, що тут ми завдячуємо роботі пана Юрія та його департаменту.

Заходи запобігання катувань

Юрій Бєлоусов: Один із наших заходів — це запровадження запобіжників або створення умов, при яких розслідування буде більш ефективним. У червні в Офісі генерального прокурора проводилася координаційна нарада, куди запросили всіх керівників правоохоронних органів — пана Авакова, керівника ДБР, СБУ, міністра юстиції. І була прийнята постанова, щоби до кінця грудня прописати низку кроків, які необхідно зробити. І тут два блоки.

Перший — якщо людина, яка перебуває у місцях позбавлення волі, поскаржилася на катування, то до неї необхідно терміново вживати заходи безпеки. За таких умов передбачене негайне переведення людини в іншу установу.  І тут ми стикнулися з тим, що переведення такої людини – не така вже і проста справа. Якщо ми видаємо наказ негайно перевести людину в іншу установу, ми маємо отримати купу дозволів на локальному рівні: і якщо слідчі на місцевому рівні нам не дадуть дозвіл на переведення, то ми не переведемо цю людину. Мені навіть важко слова підібрати, що це за явище таке. І це навіть не законом передбачено, це нормативно-правовий акт Міністерства юстиції, який можна змінити. Ми запропонували ці зміни.

Другий — встановлення відеоспостереження і носіння відеореєстраторів, які передбачені для працівників пенітенціарних установ. Але нормативні документи Міністерства юстиції не зобов’язують їх носити. Ми постійно стикаємося з тим, що ці камери то не працюють, то їх забули взяти із собою, наприклад, на затримання тощо. І відповідальність за це відсутня. Ми запропонували Міністерству юстиції прописати обов’язковість і чіткий порядок їх використання та збереження інформації.

Ми також стикнулися з тим, що часто люди, які постраждали від катувань, звертаються з медичною допомогою. І якщо лікарі бачать тілесні ушкодження, то кожен лікар фіксує по-своєму ці тілесні ушкодження. Ми кажемо про те, що має бути єдиний стандарт. Є так званий «Стамбульський протокол» — такий посібник з ефективного документування та розслідування катувань. Він чітко передбачає, як мають фіксуватися тілесні ушкодження.

Ми взяли його за основу, залучили судово-медичних експертів України, і за їх допомогою розробили доволі зручну і просту форму фіксації тілесних ушкоджень з простими інструкціями — де ж потрібно помітити ті тілесні ушкодження. Ця форма вже погоджена з усіма відповідними органами та правозахисними організаціями, зараз чекаємо фідбеку від омбудсмена і направляємо її у МОЗ для того, щоби вони цю форму затвердили як медичну документацію. Після цього лікарі мають використовувати цей стандарт. Наприклад, їде швидка у райвідділок, бачить тілесні ушкодження — вона має за цією формою їх документувати. І не тільки фіксує, а негайно повідомляє до відповідного органу. Такі повідомлення будуть йти до Державного бюро розслідувань.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS