Ілюстративне зображення з відкритих джерел
Економіст Юрій Гайдай пояснює, що 500 млрд грн — це сума видатків, які нам точно доведеться здійснити до кінця цього року, але під яку немає грошей.
«Проблема є серйозною. На мій погляд, про неї не волають прямо так от серйозно просто для того, щоб даремно не хвилювати населення. Якби у нас були більш відповідальні політики, то вони б мали трошки іншу пропозицію щодо підвищення податків, вона б зібрала трішки менше критики й за неї б проголосували у Верховній Раді.
Міністр фінансів був змушений апелювати до цього дефіциту. Причиною стало зволікання Конгресу США з виділенням нам допомоги на початку року. Щоб забезпечити нашу армію принаймні базово потрібними снарядами та іншим озброєнням, Мінфін був змушений спрямовувати на це кошти, які не були передбачені в бюджеті, а які закладали на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям в кінці року. Оці кошти з вересня по грудень були використані на закупівлю снарядів.
Зараз їх потрібно чимось перекрити. Крім того, ще є сума, яка теж не закладалась в бюджет щодо додаткових доплат для тих, хто перебуває на лінії зіткнення понад 30 днів — плюс 70 тисяч гривень. Також є виплати компенсацій загиблим, пораненим.
Ці компоненти — це основна причина, чому потрібно підвищувати податки. Тому що ми з власних надходжень (податків, ОВДП) фінансуємо оборону. Друга половина бюджету, практично ідентична за розміром оборонному бюджету, включає пенсії, соцвиплати, медицину, охорону здоров’я і так далі. Це цивільна частина бюджету, яку нам фінансують донори», — пояснює економіст.
Читайте також: Навіщо спецпредставниця США Пріцкер приїжджала до Києва
Юрій Гайдай каже, що динаміка податкових надходжень зростає.
«89 мільярдів ми отримаємо від перевиконання чинних податків і зборів. Нарешті Верховна Рада проголосувала підвищення акцизів на паливо та тютюн. Це має принести додаткові кошти. Ба більше, це ще і євроінтеграційна вимога.
Якщо дивитися детальну статистику щодо податку на додану вартість, який для нас бюджетоуворюючий й основний, то там обсяг зловживань насправді виглядає доволі невеликим. Цей податковий розрив між тим, що теоретично може збирати держава, і тим, що вона збирає, зовсім незначний.
Ба більше, відшкодування ПДВ, на яких традиційно паслися недоброчесні експортери, воно відносно загальної суми ПДВ зменшилося істотніше, ніж просів наш експорт. Це говорить про те, що якісь речі роблять. Той же гральний бізнес. До війни ми збирали податками десятки мільйонів гривень. За цей рік, я думаю, буде понад 10 мільярдів гривень надходжень» — говорить експерт.
Він повністю підтримує критику щодо того, що досі в Україні ніхто так і не спромігся реформувати митницю.
«Це потрібно робити, там величезні втрати, які вимірюються сотнями мільярдів гривень. Єдине, що ті, хто вимагають реформ на митниці, не дуже розуміють, що якщо митниця працюватиме не так, як зараз, а чітко і наповнюючи бюджет, то ціни від цього виростуть так само як від підвищення податків.
Це означатиме, що ти не зможеш «ліваком» провести бусик айфонів, не заплативши ні копійки до бюджету. Це теж буде відповідним наслідком. Це не скасовує того, що так воно і має бути. Це кращий варіант, ніж підвищувати ставки, бо це забезпечить рівні правила гри для бізнесу. Коли є рівні правила гри, то бізнес і економіка зростають. І плюс немає оцього потоку грошей, який роз’їдає державну машину зсередини корупцією», — каже Гайдай.
Уряд має дві великі проблеми — «діру» держбюджету в 500 млрд гривень та потребу швидко знайти гроші, щоб її закрити. Шлях, який запропонував Кабмін, щоб розв’язати питання — підвищення податків. Так вважає Юрій Гайдай.
«У повному вакуумі, якби всі повністю сплачувалися податки, можна було б обійтись без їх підняття. Те, що пропонує Мінфін, на мій погляд, не є оптимальним рішенням. Це збільшення навантаження саме на білий бізнес. Оптимальним було б підвищення ПДВ, бо це, в першу чергу, непрямий податок, який стосується споживання. Навіть ті, хто є в тіньовій економіці, купують продукти, заправляють авто тощо. Відповідно це було б більш рівномірним навантаженням».
Також Гайдай говорить про можливі дати введення в роботу заявлених оновлень.
«Було б ефективніше, якби податкова політика формувалася Мінфіном без тиску Офісу Президента, ще когось. Цей пакет податкових змін, який зʼявився зараз, — це наслідок «пропетляти». Мінфін планував, щоб нові податки запрацювали з серпня. Буде добре, якщо вони запрацюють з вересня. Потрібно це зробити чим швидше», — каже він.
Читайте також: Ухилення від оподаткування відбувається переважно через слабкість податкової й митниці — Боярчук
Уряд пропонує збільшити видаткову частину бюджету на 500 млрд грн, щоб покривати, в першу чергу, військові витрати. Ці кошти планують акумулювати шляхом запозичень на внутрішньому ринку, підвищення акцизів на пальне та підвищення податків. Про це в етері Громадського радіо розповіла народна депутатка від фракції «Слуга народу», членкиня Комітету Верховної Ради з питань бюджету, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Леся Забуранна.
Нещодавно голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа в подкасті «Хроніки економіки» сказала, що військові ризикують залишитися без зарплат уже наприкінці вересня, якщо Рада не ухвалить рішення про підвищення податків.
Йдеться про ініціативу Уряду щодо збільшення видаткової частини бюджету на 500,3 млрд грн. З них 495,3 млрд грн планують направити на потреби сектору безпеки та оборони. За словами Лесі Забуранної, 147 млрд грн з цієї суми безпосередньо підуть на заробітні плати та медичне забезпечення для військовослужбовців.
Нагадаємо, раніше в етері Громадського радіо макроекономістка, директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан повідомляла, що торішньої суми для військових витрат недостатньо для цього року. Тому в України є два шляхи: відновити друк грошей або підвищити податки.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі