facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чому великим українським компаніям варто звернути увагу на те, що постять їхні працівники у Facebook?

Як дотримуються інформаційної гігієни у Facebook працівники великих українських компаній?

Чому великим українським компаніям варто звернути увагу на те, що постять їхні працівники у Facebook?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Дослідження ініціативи  «Як не стати овочем» прокоментує її засновниця Оксана Мороз.

Оксана Мороз: Ми брали не просто великі компанії, а компанії, які визнавалися найкращими роботодавцями у 2018-2019 роках, аби мати переконання у тому, що вони вкладаються у підготовку своїх співробітників. Тому що ми робили це дослідження, виходячи з гіпотези, яку хотіли перевірити – чи є залежність від того, яка у людини освіта та соціальний статус, в її рівні інформаційної гігієни.

Ми брали компанії, в яких апріорі понад 500 співробітників. Сюди потрапили всі банки, всі мобільні оператори, «Нова Пошта», «Сільпо», «Coca Cola» – всі компанії, які мають широкий штат, давно функціонують на ринку і є відомими брендами.

Зокрема, при перевірці ми використовували гіпотезу, що 50% українців черпають інформації новинного характеру з соціальних мереж, зокрема з Facebook. Тому ми в кожної компанії відібрали 50 сторінок їхніх співробітників, які не займають топові позиції, і досліджували, що вони транслюють у зовнішній світ через свої сторінки. Це доволі непоганий зріз по інформаційній гігієні, тому що це не просто те, що людина думає, а це те, чим вона ділиться.

І ми виявили, що 53% від тих людей, яких ми досліджували, не дотримуються інформаційної гігієни. А це означає, що люди постять фейки, і навіть не видаляють їх зі своїх сторінок, коли такі пости сам Facebook маркує як фейки. Також люди постять посилання на сайти-сміттярки, які взагалі не є медіа і спеціалізуються на фейках і маніпуляціях. І дуже важлива складова – ми досліджували, чи публікують люди результати проходження тестів, якими кишить Facebook і які спеціалізуються на тому, щоб красти персональні дані людей. Це був, до речі, найбільша жахаючий показник, тому що людина не просто сама пройшла тест, а ще його опублікувала, відповідно, стимулювала інших так само його проходити. Причому ці платформи проходження тестів чесно пишуть у своїх угодах про те, що вони збирають дані для онлайн-маркетингу, і не тільки людини, але й всіх її друзів. І це абсолютна несвідомість, коли людина не читає ці угоди і ділиться даними.

Однією з цілей цього дослідження було підняти дискурс всередині суспільства і серед великих компаній стосовно необхідності навчання медіаграмотності всередині таких компаній. Тому що топ-менеджер, коли читає фейки, якими кишить інтернет, дивується тому, що хтось в них вірить, а виявляється, що кожен його другий співробітник не просто в це вірить, а й поширює цю інформацію.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

10 год тому
Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня