ілюстративне фото
На думку Геращенка, схвалення документу є очікуваним, а законопроєкт пройде залу Верховної Ради. За його словами. така ситуація загалом виникла, оскільки бюджет видатків на оборону на 2024 рік Міністерство фінансів закладало меншим, ніж рівень відповідних видатків у 2023 році.
«Зарах Мінфін пояснює це тим, що потрібно було терміново ухвалювати програму з Міжнародним валютним фондом, і туди закладали сценарій, в якому активні бойові дії мали б закінчитися до середини 2024 року, чого не сталося й не очікується. Відповідно, видатки, з урахуванням потреб армії та мобілізації, є критично недостатніми. Тому збільшується майже на третину бюджет оборони до кінця року, на цих 500 млрд грн».
Читайте також: Чому в українському бюджеті утворилась «дірка» у 500 млрд грн: розповідає економіст
Близько 115 млрд грн планується залучити за рахунок скорочення видатків з обслуговування і погашенню державного боргу.
«Ми за боргами будемо платити. Це чисто технічні розрахунки. В бюджет закладалася повна сума обслуговування державного боргу, і ніхто не збирається за ним не платити. Зараз відбувається уточнення розрахунків після того, як у нас відбулась реструктуризація нашого боргу в липні за євробондами, і саме це призводить до скорочення видатків на обслуговування державного боргу».
Зі 160 млрд грн в урядовій версії до близько 216 млрд грн зросла сума, яку планується залучити до бюджету від розміщення ОВДП.
«Національний банк трохи додрукує грошей, тобто викупить ці облігації у Міністерства фінансів. Він зробить це напряму, або надавши фінансування якомусь державному банку. Той за ці кошти купить облігації, у Мінфіну з’являться гроші. Але якщ скоротити всі ланцюжки, то це називається «трохи додрукуємо грошей», інфляція це дозволяє».
Замість 76 млрд грн, близько 100 млрд грн розраховують отримти від перевиконання податків та зборів.
«Я думаю, зараз іде наголос на те, що посилиться певний тиск податкової. Якщо говорити про реалії збору податків, то податкова часто приходить до підприємства і повідомляє, який відсоток податків воно має сплачувати, щоб уникнути дуже ретельних перевірок. Тож це зростання до 100 млрд грн означає, що десь посилиться тиск фіскальних органів щодо сплати податків. Є натяки, що перевірятимуть підприємства, де занизька офіційна заробітна плата, та підвищувати нормативи щодо податкового навантаження».
В той же час, у цій версії законопроєкту скоротили перелік податкових новацій. Завдяки ним планують залучити лише 30 млрд грн, порівняно з 125 млрд грн, як розраховували ранішк.
«У попередній версії, що мала забезпечити 125 млрд грн, з’являлися нові військові збори. Наприклад, всі підприємства мали платити 1% від виручки, незалежно від наявності прибутку. Цей проєкт новації прибрали. Була пропозиція обкладати податком прибутки банків ставкою не 18%, як зараз, а 50%, як ввели минулого року. Через це скоротилился очікування зі 125 млрд до 30 млрд грн.
Основні нові податки, які там все ж залишилися, це ріст військового збору для ФОПів з 1,5% до 5%. Деякі фінансові компанії, АЗС обкладаються додатковими податками. У цьому напрямку йдуть новації, але не настільки радикальні, як були в початковому проєкті, який з’явився місяць тому».
Геращенко стверджує, що, зважаючи на розподіл цих коштів, успішність цього законопроєкту залежатиме передусім не від складової податків, а купівлі ОВДП.
«Якщо подивитися на ключові речі, то вони стосуються державних боргів, ОВДП. Ці ОВДП мають викупити банки, населення, і якщо цей механізм не спрацює, то дійсно є великий ризик, що частина фінансування цього бюджету все таки буде квазіемісійною».
Уряд прийняв рішення про збільшення цьогорічних видатків на оборону на 500 млрд грн, що потребує їх покриття шляхом залучення додаткових коштів.
Текст законопроєкту, що спрямований на вирішення цього питання, неодноразово змінювався. Зокрема, багато дискусій відбувалося навколо підвищення оподаткування, зміни в якому, зрештою, значно скоротили.