Реструктуризація українського боргу: чи вийде домовитися з кредиторами

Про реструктуризацію українського боргу

Україна не змогла домовитися з групою власників єврооблігацій (євробондів) щодо реструктуризації боргу під час офіційних переговорів у червні. Про це стало відомо 17 червня з повідомлення Міністерства фінансів на Лондонській фондовій біржі.

Власники облігацій відхилили пропозицію України знизити вартість валютних облігацій на 60%. Натомість Комітет інвесторів, який представляє власників близько 20% облігацій, запропонував знизити вартість облігацій спочатку на 20%, а згодом на 22,5%. Проте, як передає Мінфін, Міжнародний валютний фонд (МВФ) заявив, що це призведе до невиконання ключових боргових зобовʼязань.

Ілля Несходовський пояснює: сума боргу України за євробондами — 20 млрд доларів.

«Вони (євробонди — ред.) виникли, тому що ми залучали кошти для того, щоб покрити бюджетний дефіцит в попередні періоди. Це, в принципі, нормальна практика. Плюс деякі євробонди виникали за період під час військового вторгнення 2014 року. Ми також залучали кошти для того, щоб здійснювати відповідні виплати тощо. Іншими словами, це наші зовнішні зобов’язання», — каже аналітик. 

Спікер додає, що у цьому випадку це боргові зобов’язання України перед приватними стратегічними інвесторами. Щодо цих боргів ми зараз проводимо перемовини, щоб досягнути певного компромісу. Це питання і відстрочки платежу, і списання певної частини боргу, і зменшення відсотків за цими борговими зобов’язаннями.

Читайте також: Чому S and P Global прогнозує дефолт України за зовнішніми боргами: пояснює економіст

Що Україна пропонує власникам єврооблігацій

Як розповідає Ілля Несходовський, нині ми, по-перше, вимагаємо списання від 25% до 60% боргу. По-друге, ми пропонуємо обмін поточних облігацій на облігації, які мають іншу ставку сплати відсотків. Тобто, зазвичай ми платимо 7% за нашими зовнішніми зобов’язаннями, але ми пропонуємо сплачувати протягом певного періоду 1%, а потім поступово досягати 6%. 

«Зараз Мінфін хоче прив’язати (виплату боргу — ред.) не стільки до показників економічного зростання, скільки до податкових надходжень. Тобто зростання податкових надходжень призведе до того, що ми будемо здійснювати додаткову виплату за нашими зобов’язаннями. Таким чином, якщо у нас будуть зростати податкові надходження до бюджету в якусь частку, Мінфін, відповідно, буде компенсувати списання боргу», — пояснює аналітик.

Ілля Несходовський підкреслює, що це перший тур переговорів, і сторони висувають свої максимальні вимоги. І навіть при такій максимальній пропозиції наших кредиторів, про яку ми згадували на початку тексту, вони готові списати частку боргу. Але при цьому кредитори сподіваються на додаткові виплати від України, адже є інформація про те, що США виділяють нам 60 млрд доларів, а G7 — 50 млрд євро.

«До серпня ще достатньо часу, і цей пул кредиторів між собою проведе обговорення. Крім цього, ми зустрінемося із рештою, 80% тримачів українського боргу, з ними будемо домовлятися. 

Найгірший варіант для нас, звичайно, дефолт, він теоретично можливий. Але це в тому числі буде невигідно нашим кредиторам. У нас є обґрунтована позиція, тому ми будемо намагатися зблизити ті позиції, які були озвучені Міністерством фінансів, і ті позиції, які були озвучені кредиторами, і знаходити певний компроміс», — каже Ілля Несходовський. 

Читайте також: Україні вистачить заморожених російських активів, щоб покрити збитки від війни та борги — Шапран

 Роль МВФ та 50 млрд євро від G7 

За словами керівника аналітичного напряму мережі АНТС, реструктуризацію українського боргу треба зробити так, щоб нею був задоволений Міжнародний валютний фонд. Українську пропозицію він погодив, а позицію кредиторів оцінив як таку, що не відповідає цільовим показникам DSA (Debt Sustainability Analysis). Тому за словами нашого спікера, позиція України є сильною в нинішньому контексті. Але, якщо ми оголосимо дефолт, то МВФ буде змушений згорнути співпрацю з нами. 

При цьому, зазначає Ілля Несходовський, ми знаходимося у кращій ситуації, адже країни «Великої сімки» пообіцяли виділити нам 50 млрд євро. Тепер ми можемо диктувати кредиторам умови, вигідні нам. Як це пов’язано? Якби в нас не було погоджених коштів від G7, то нам би довелося звертати до кредиторів, щоб залучати гроші. Відповідно, довелося б йти на домовленості з ними на їхніх умовах. Але нині Україна має фінансову подушку, що дозволяє нам відстоювати власні умови при переговорах з кредиторами. 

«Ми однозначно домовимося, я в цьому переконаний. Але у тих, хто тримає українські єврооблігації, нема доволі потужних аргументів, щоб тиснути на нас, коли нам треба домовлятися до залучення відповідних коштів у фінансуванні нашого бюджетного дефіциту у 2025 році», — підсумовує аналітик.

Нагадаємо, у серпні  2022 року, як повідомляло Громадське радіо, з покликанням на Reuters, міжнародні рейтингові агентства S&P та Fitch знизили рейтинги України в іноземній валюті до рівня селективного дефолту та обмеженого дефолту, оскільки вважаючи реструктуризацію боргу країни проблемною. Напередодні закордонні кредитори України підтримали прохання країни про дворічне заморожування платежів за міжнародними облігаціями на суму майже $20 млрд. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, цей крок дозволить Україні заощадити близько $6 млрд на платежах. 

Додамо, що торік у жовтні МВФ прогнозував, що держборг України за два роки перевищить 100% її ВВП. 

Станом на 31 січня цього року державний та гарантований державою борг України становив 5 488,07 млрд грн, або 144,90 млрд дол. США. За даними Мінфіну протягом січня 2024 року сума державного та гарантованого державою боргу України зменшилась у гривневому еквіваленті на 31,44 млрд грн.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі