Рекорди, полярне сяйво та мікропластик: керівник 29-ї антарктичної експедиції про результати роботи

29-та Українська антарктична експедиція завершила свою річну місію на станції «Академік Вернадський» та 4 квітня 2025 року повернулася до Києва. Полярники працювали над дослідженнями у сферах геофізики, метеорології та біології. Зокрема, науковці вперше відібрали зразки талої льодовикової води для аналізу на мікропластик.

Чим минулорічна експедиція була особлива?

Юрій Отруба: Якщо говорити про науку або, наприклад, явища, особливо те, що було в цій експедиції верше — можливо, і взагалі вперше на станції Академік Вернадський — ми бачили полярне сяйво*, і змогли його зафіксувати. Тому що це подія дуже рідкісна в наших широтах, і ми змогли навіть його бачити два рази за зимівлю.

• *Полярне сяйво (лат. aurora polaris), також відоме як північне сяйво (лат. aurora borealis) та південне сяйво (лат. aurora australis) — оптичне явище світіння окремих ділянок нічного неба в полярних районах, яке швидко змінюється.

Потім у нас був взагалі такий метеорологічний рекорд за всю історію спостережень, ураганний вітер у нас був. Найбільший зафіксований, здається 21 чи 51 метр за секунду.

Ну, і звісно, це дуже плідний сезон у тому плані, що дуже велика кількість людей була, ротацій, тобто дуже продуктивний сезон в технічному плані. Тому що на станцію приїздять не тільки науковці, а й також технічний персонал, тому що станцію потрібно підтримувати і трішки модернізовувати. То у нас плідний був сезон.

Загалом, якщо хтось на станцію до тебе приїздить через певний період, коли ми там лишаємося, наприклад, 8 місяців, нікого не бачимо, і коли до нас приїздить сезон, звісно, перший-другий день це ейфорія від того, що приїхали гості. А потім це вже починає напрягати, бо в тебе вже є певний устав спілкування між собою А це наче далекі гості приїжджають не на 1-2 дні, а на тиждень і місяць.

Це психологічно починає напружувати людей, але згодом все налагоджується, і вони також стають членами експедиції, і ми дійсно співпрацюємо.

Аналіз талої води на мікропластик

Юрій Отруба: Здавалося б, що Антарктида дуже далеко, але все-таки мікропластик розповсюджується не тільки фізично, наприклад, по землі його хтось може переносити, або по воді. Уже доведено, що він також може переноситися в повітрі, і ці мікрочастинки осідають також в Антарктиді. І цей міжнародний проєкт (з дослідження талої води на мікропластик — ред.) був пов’язаний із тим, щоб дослідити, наскільки воно добралося до Антарктиди, і яка концентрація цього мікропластику.

Ми зібрали дані, і зараз буквально влітку вони повинні будуть бути опрацьовані, і я сподіваюся, що вже в кінці цього року або вже в наступному вийде якась публікація, стаття, і ми дізнаємось, чи є в Антарктиді цей мікропластик, і його концентрація.

Повністю розмову слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon
• PayPal: vokyluk@ukr.net