Україні вистачить заморожених російських активів, щоб покрити збитки від війни та борги — Шапран

Про заморожені російські активи 

Віталій Шапран: Навантаження військових витрат на державний бюджет є рекордним. Ми не можемо заперечувати той факт, що не витягнемо коштом тільки внутрішніх ресурсів, без західної допомоги. Для збільшення фінансового суверенітету потрібно мати завжди «план Б» та навіть «план С», щоб тимчасово забезпечувати сектор оборони. Безпекові проблеми під час війни – основне завдання всіх державних органів, які займаються фінансами.

Нам потрібно просити партнерів все-таки зробити чесний крок щодо України й передати всі заарештовані російські й суверенні активи. Йдеться про кошти: олігархів, які перебувають під санкціями, державних та квазідержавних компаній, неофіційних фондів російських державних установ. Треба провести велику роботу, щоб коштом ворога продовжувати ведення війни. Таке фінансове мистецтво Україна має опанувати разом з союзниками. Платники податків в США чи Європі нічого поганого українцям не зробили, тому навіщо нам їхні гроші та зайві системи контролю. Є пул активів, завдяки яким можна отримати допомогу. Вона має бути безоплатною, безповоротною і відшкодовувати ті збитки, які ворог наніс Україні під час цієї божевільної агресії.

Там цілком достатньо коштів для того, щоб покрити всі збитки від війни й борги, які виникли внаслідок військової допомоги США та Європи. Лише суверенних активів Центрального банку Росії заморозили за межами Росії на 392,5 мільярди доларів. Це без врахування ресурсів «Фонду майбутніх поколінь», державних компаній та банків. Загальна сума може досягати до 800 мільярдів доларів.

Читайте також: Чи працюватиме 12 пакет санкцій?

Чи будуть заходити іноземні інвестори в Україну після війни

Віталій Шапран: У нас дефіцит інвестицій. Війна впливає на ризики й може психологічно відлякувати бізнесменів. Коли великі американські телеканали показують страшні кадри з Бахмуту або з інших міст, то це не сприяє інвестиційній активності. Водночас є певний попит на продукцію військово-промислового комплексу, тому варто розвивати цей напрямок вже зараз. Це буде зміцнювати нашу оборону.

Відбудова міст, які звільнені були у 2022 році та на початку 2023 року, також потребує коштів. Особливу увагу потрібно приділяти населеним пунктам, які розташовані на кордоні з Росією. Там потрібний постійний інвестиційний потік. В залежності від розвитку бойових дій, Україна має потенціал для великих інвестиційних можливостей. У нас є ресурс для агробізнесу та видобутку корисних копалин. Наша країна завжди буде цікавою для західних інвесторів. В Україні вже працюють 20-30 транснаціональних компаній, які інвестують навіть під час війни.

Корупція є гальмом інвестицій, але інвестори сприймають її як додатковий ризик, що потребує доопрацювань. Наше завдання – звести цей ризик до нуля. Рано чи пізно на порядку денному з’явиться податкова реформа. Разом із фахівцями МВФ та міжнародними компаніями ми прийдемо до того варіанту, який працює в Грузії, Болгарії, Угорщині, Румунії. Нам потрібно взяти краще з цих проєктів і зробити так, щоб дійсно не було проблем з корупцією.

Яким має бути «план Б» для України

Віталій Шапран: Треба розділити це питання на два кроки. На тактичному рівні Національному банку варто більш агресивно знижувати облікову ставку, вартість ресурсів. Сьогодні Мінфін займає ОВДП під 17-18% річних на первинному ринку при інфляції 5%. Зараз річна інфляція – це дуже багато. Для державного бюджету такі тягарі не є можливими. Щоб розблокувати великі запозичення на внутрішньому ринку, треба знизити вартість ресурсів і частину банківської ліквідності, яка зберігається в депозитних сертифікатах, а також перенаправляти це на Міністерство фінансів. Цей резерв має бути реалізований в січні чи лютому. Але бюджет має платити за ці запозичення адекватну ціну, щоб збалансувати систему запозичень і систему ліквідності всередині державних фінансів.

Стратегічний крок стосується страхування. Треба зменшити регулювальний тиск на банкірів та фінансовий сектор, щоб громадяни мали доступ до інвестиційних інструментів, таких як облігації, векселі тощо. Це потрібно для створення прямого каналу між громадянами й бізнесом. Багато прикладів реалізації саме такого сценарію можна знайти в Туреччині та країнах Східної Європи.

Читайте також: Курс долара на 2024 рік може коливатися на рівні 5% — Дубас

Київ очікує скоординованого рішення країн «Групи семи» (G7) щодо конфіскації заморожених активів Російської Федерації. Про це повідомив заступник глави Офісу президента Ігор Жовква. За його словами, українські посадовці говорили у Сполучених Штатах про те, щоб заморожені російські активи почали працювати вже зараз.

Раніше повідомляли, що адміністрація президента США Джо Байдена активізувала зусилля з конфіскації близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів, заморожених на території західних країн.

Як повідомлялося, Європейська комісія 12 грудня затвердила пропозицію законодавчого акта про використання для відновлення України доходів від заморожених російських активів, яку 14 грудня взяла до відома Європейська рада.

Президент Володимир Зеленський 17 грудня повідомив, що наразі вже готуються «контури рішень», необхідні для передачі заморожених російських активів та активів, пов’язаних з Росією осіб, на користь України.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі