Єлизавета Цареградська: Міжнародне рейтингове агентство S&P Global знизило рейтинг України в іноземній валюті й зазначило, що прогнозує дефолт за зовнішніми боргами. Що це за агентство і що це за рейтинг?

Олег Пендзин: Standard & Poor’s Global – це одне з найбільших рейтингових агентств. Воно присвоює суверенні рейтинги й впливає на рішення інвестора, коли останній оцінює ризики щодо тієї чи іншої країни. Від цього суверенного рейтингу залежить відсоток, під який вам дадуть гроші. Чим гірший рейтинг, тим вищий відсоток. Коли ви виходите на міжнародні фінансові ринки, щоб запозичувати гроші, то інвестор перед наданням коштів, визначає приблизну вартість ризиків щодо інвестицій у вашу країну. Допомагають у цьому рейтингові агенції, які публікують суверенні рейтинги та оцінюють ризики.

Для України на сьогодні ця ситуація не є критичною. Ми десь з середини 2022 року повністю закриті для міжнародних фінансових ринків. У 2022 році ми починали процес реструктуризації, який продовжили до 2024 року. Зараз загальний обсяг того, що нам треба віддавати складає десь понад $5,5 мільярдів по євробондах. Велись перемовини щодо відтермінування повернення коштів. Чому для нас ті ринки закриті? Тому що жоден інвестор при таких рейтингах заходити в країну не буде через захмарні відсотки.

Україна отримує гроші від міжнародних фінансових організацій, Європейського Союзу, під меморандуми щодо співробітництва, під зобов’язання реформ тощо.Наша держава не виходить на міжнародні фінансові ринки й не запозичує гроші під облігації, бо ніхто їх давати не буде. Оскільки триває війна, то є велика небезпека, що по тих боргах ми не розрахуємося.

Тому ось цей рейтинг має загальний характер. Він не впливає на нашу співпрацю з Європейським Союзом, американцями, японцями тощо. Поки що ми отримуємо гроші як суверенна країна за прямими угодами через механізм Ukrainian Facility, який започаткували європейці.

Рейтинг є достатньо обʼєктивним. В Україні є надзвичайно великі втрати робочої сили. Ми втратили 5 мільйонів робочих місць, у нас понад 6,5 мільйонів людей, станом на початок 2024 року, покинули територію держави. До рівня 100% від ВВП виріс зовнішній борг. Проблеми напряму спровоковані збройною агресією Російської Федерації. Рейтингова агенція просто констатувала факт, який жодним чином не впливає на нашу співпрацю з нашими партнерами.

Читайте також: У Росії вперше з 1918 року стався дефолт за зовнішнім боргом

Про дефолт за зовнішніми боргами

Олег Пендзин: З середини 2022 року в дефолті перебуває РФ. Всі запозичення Росії були в доларах, а американці заборонили використовувати валютні резерви РФ для розрахунку по боргах. Але це не заважає Росії продавати сировину за кордон, за два роки війни заробити 600 мільярдів доларів у вигляді прямих доходів від продажу експортних товарів та фінансувати війну. Цього року росіяни планують 120 мільярдів доларів витратити на війну. Тому дефолт – це не кінець, а це просто ситуація із вашими зовнішніми боргами. Росіяни обходять її дещо іншим шляхом.

Вони почали активно використовувати «Фонд добробуту», який вже майже спустошений. Зараз ведуть перемовини, щоб отримати від Китаю достатньо великий кредит для покриття дефіциту державного бюджету.

Запозичення потрібні для того, щоб покривати дефіцит державного бюджету. Чому будь-яка країна запозичує? Коли ми з вами беремо наш бюджет, то в ньому дохідна частина бюджету складає 1,7 трильйона гривень, а розхідна частина – 3,3 трильйона гривень. Десь 1,6 трильйона гривень маємо запозичити, щоб покрити різницю. Йдеться про всі соціальні зобовʼязання держави. Цього року ми маємо запозичити 37 мільярдів доларів. З них більш-менш проглядається сума десь на рівні 28-29 мільярдів доларів (допомога від європейських партнерів та міжнародних фінансових організацій). Ми чекаємо позитивного рішення від США щодо 60 мільярдів доларів, про які дискутують у Палаті представників. Це надзвичайно важливі кошти для України, хоча там макрофінансової допомоги тільки десь 7-8 мільярдів доларів, а все інше – військова.

Україні необхідні гроші не лише для покриття соціальних зобов’язань, а й військово-технічна допомога, щоб боронити свою незалежність. Ми живемо в умовах великої війни вже два роки, держава знаходить можливості альтернативних джерел фінансування.

Тому дефолт по запозиченнях не є чимось критичним. Україна наближається до переддефолтного стану, але ще не там. Коли ми говоримо про переддефолтний стан, то йдеться про комерційні запозичення. Жодним чином на макрофінансову допомогу від наших партнерів це не впливає.

Міністерство фінансів почало проводити перемовини із нашими комерційними кредиторами, щоб відтермінувати погашення боргів, і щоб Україна не впадала в стан дефолту. В цій ситуації, як і раніше, нам допомагатимуть МВФ, європейські партнери. Єврокомісія сприяє перемовинам щодо відтермінування боргів, тому що всі розуміють, в якому стані перебуває наша країна. Ніхто оголошувати дефолт Україні не буде. Скоріше за все, оплату по боргах відтермінують, будуть більші відсотки, а сплачуватимуть їх наступні покоління. Хоча, частину боргу можуть списати в майбутньому.

Скриншот. Борг України на 31.01.2024 за даними Мінфіну

Читайте також: Збільшення військового збору для ФОП та інші ідеї щодо податків: коментують експерти

Нагадаємо, у серпні 2022 року, як повідомляло Громадське радіо, з покликанням на Reuters, міжнародні рейтингові агентства S&P та Fitch знизили рейтинги України в іноземній валюті до рівня селективного дефолту та обмеженого дефолту, оскільки вважаючи реструктуризацію боргу країни проблемною. Напередодні закордонні кредитори України підтримали прохання країни про дворічне заморожування платежів за міжнародними облігаціями на суму майже $20 млрд. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, цей крок дозволить Україні заощадити близько $6 млрд на платежах.

Додамо, що торік у жовтні МВФ прогнозував, що держборг України за два роки перевищить 100% її ВВП.

Станом на 31 січня цього року державний та гарантований державою борг України становив 5 488,07 млрд грн, або 144,90 млрд дол. США. За даними Мінфіну протягом січня 2024 року сума державного та гарантованого державою боргу України зменшилась у гривневому еквіваленті на 31,44 млрд грн.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту