Дії правоохоронців та прокуратури у справі Шеремета дають захисту можливість позиватися до ЄСПЛ – Лємєнов

Андрія Антоненка підозрюють не просто в причетності до вбивства Павла Шеремета, а в організації цього злочину.

Чи були переконливими версії і докази, які оприлюднили в Міністерстві внутрішніх справ щодо підозрюваних у вбивстві Шеремета, і чи не є порушенням те, що особисті дані, імена та особисту інформацію підозрюваних осіб було оприлюднено, ми запитали в експерта групи з реформування органів правопорядку Реанімаційного Пакету Реформ Євгена Крапівіна та юриста і експерта в сфері антикорупційної політики Олександра Лємєнова.

«В нас допускається розголошення відомостей про підозрюваних, якщо правоохоронний орган дає на цей дозвіл. Але з позиції презумпції невинуватості – це вже інша історія, це стосується публічної комунікації цього затримання і підозри. Я погоджуюся зі стороною захисту підозрюваних, що тут є очевидне порушення. Презумпція невинуватості зобов’язує державу  дуже обережно висловлюватися про будь-які дії стосовно особи до того, як доведено її винуватість обвинувальним вироком суду. В нас, на жаль, поширена практика, особливо в резонансних справах, коли особу називають некоректно замовником або вбивцею, і при цьому не говориться, що це версія слідства і особа лише підозрюється. Це формує в суспільстві упереджене ставлення до людини, тобто суспільство робить висновок, що дійсно ця людина вчинила злочин. Особливо в Україні це підкреслюється картинками, де написано ім’я людини, написано, яку дію вона вчинила. Це порушення буде впливати на суд, якому складніше буде лишатися неупередженим в цій справі, оскільки і генеральний прокурор, і президент України, і міністр МВС – всі заявили про певні залізобетонні докази», — Євген Крапівін.   

«Я не можу сказати, чи переконливими є докази, але я можу сказати, що ті розмови, які я чув на записі, кому б вони не належали – названим громадянам чи не названим, бо ми не знаємо, хто це – це люди з хворою та понівеченою психікою. В них реально величезні проблеми з головою, хто б це не був.

Правоохоронні органи зайшли занадто далеко. Я б, наприклад, на їхньому місці все ж таки не називав би прізвища і не називав би багато моментів, які можуть дати змогу стороні захисту підозрюваних оскаржити відповідні рішення в судовій інстанції в ЄСПЛ. Тому що для цього підстави, як говорять мої колеги, є», — Олександр Лємєнов.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.