«Покладатися на державу у питанні мови не дуже коректно, держава — це ми» – літературна критикиня

21 лютого світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови.

Ведучі

Віола Бурда

Гостi

Тетяна Петренко

«Покладатися на державу у питанні мови не дуже коректно, держава — це ми» – літературна критикиня
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/02/hr-best-20-02-21_petrenko_gosh.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/02/hr-best-20-02-21_petrenko_gosh.mp3
«Покладатися на державу у питанні мови не дуже коректно, держава — це ми» – літературна критикиня
0:00
/
0:00

Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім — російська (62%).

Говорили про мову, літературну і живу, з Тетяною Петренко, літературною критикинею «Читомо».

Тетяна Петренко: Покладатись на державу у цьому питанні не дуже коректно. Держава — це ми. Мова — це передусім те, чим ми живемо, це живий організм. Це не всі томи словників, це не дослідження, а передовсім те, що є в побуті.

Я б краще говорила про історію цього свята з огляду на мою пряму належність до цього народу.

Двомовність в Україні – це створення чогось нового, а не використання двох різних чистих мов. За останні 10 років у нас дуже розвинулась література і вона показала, наскільки різною, цікавою і привабливою може бути мова.

Будь-яка жива мова не є чистою. Якщо мова чиста, з чистими правилами, точно сформованим словником, тоді це мертва мова. Ми можемо вдосконалювати й давньогрецьку, і латину тому, що це мертві мови. Коли мова жива, на неї впливає багато різних чинників.