Дивна ідея – віддати з «антиковідного фонду» 30 мільярдів гривень на дороги і не мати грошей на забезпечення освіти – Гриневич

Про це напередодні початку навчального року поговорили з ексміністеркою науки й освіти Лілією Гриневич.

1 вересня під час пандемії – виклик для всіх

Якщо є такий великий виклик, то держава має подумати, яким чином вона надасть допомогу при цьому виклику. Для цього був створений державний фонд боротьби з COVID-19.

До речі, з Міністерства освіти й науки забрали понад 4,9 мільярда гривень. Це були гроші на підвищення кваліфікації вчителів, на розвиток, ремонти університетів, будівництво тощо. 65% коштів, призначених на розвиток, забрали в цей фонд.

Що отримала назад освіта, яка потребує допомоги? По-перше, всі заклади освіти потребують нормальної підготовки до протиепідемічних заходів, тому що зараз це все покладено на органи місцевого самоврядування. Але цей карантин може не закінчитися навіть до кінця цього року. Тому тут повинна бути обов’язкова державна допомога. А ще ми маємо бути готові у будь-який момент знову перейти на дистанційну освіту. Також учителі, які мають ділити великі класи на групи й працювати з одною групою дистанційно, а з іншою – очно, мають отримувати додаткові гроші за дві підготовки. Все має покриватися освітньою цільовою субвенцією уряду, яка має надаватися саме з цього «антиковідного фонду». Туди забрали 5 мільярдів з інших статей. Тепер гроші мали б повернути саме з метою забезпечення протиепідеміологічних засобів. Цього не відбулося.

• У «антиковідний фонд» забрали 5 мільярдів з інших статей. Тепер гроші мали б повернути саме з метою забезпечення протиепідеміологічних засобів. Цього не відбулося.

Я думаю, що це найголовніша проблема. Розпоряджання цим фондом, м’яко кажучи, безладне. Мені незрозуміла ініціатива віддавати з цього фонду понад 30 мільярдів на дороги, а зараз казати, що він вже порожній і звідти немає що дати на освіту.

Чи жива Нова українська школа?

Зараз відсутні будь-які різкі рухи щодо Нової Української Школи. Нове керівництво більше концентрується на вищій освіті, там в них вже є якісь серйозні напрацювання. Проте керівництво Міносвіти каже, що реформу НУШ вони будуть розвивати. У 2020 році були закладені кошти на субвенцію НУШ, вона ще не до кінця профінансована, але вона є.

• Керівництво Міносвіти говорить, що реформу НУШ вони будуть розвивати

Будь-якій реформі потрібне лідерство. Зараз вся надія на розподілене лідерство, яке є в органах місцевого самоврядування, де люди підтримують реформу НУШ. А також  на лідерство керівників та керівниць навчальних закладів – директорів шкіл.

Зараз поки що всі йшли по державному стандарту початкової освіти, у початковій школі вже все приблизно зрозуміло, наші пілотні класи вже завершують четвертий клас. Ба більше, проведено моніторингове дослідження якості освіти, яке виявило, що в дітей пілотних класів значно краще сформовані комунікаційні навички. Тобто підходи виправдали себе. Це добре. Але попереду величезний виклик – базова школа. І от зараз в Кабміні на затвердженні державний стандарт базової освіти. Для того, щоб реформа рухалася далі, вона наскрізною ниткою має йти в бюджеті, зокрема, у 2021 році.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

А Громадське радіо продовжує невтомно запрошувати до своєї студії в. о. міністра освіти й науки Сергія Шкарлета, аби розпитати його про подальші плани Міністерства щодо розвитку початкової, базової та вищої освіт в Україні.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS