Хто та навіщо «мінує» метро та торговельні центри у Києві?

21 липня біля метро «Мінська» знешкодили два саморобні вибухові пристрої. Згодом до правоохоронних органів надійшли дзвінки про замінування метро «Вокзальна», аеропорту і торговельного центру «Ocean Plaza». А 22 липня біля станції метро «Вокзальна» знайшли підозрілу валізу, після чого почалася евакуація. Також знайшли невідому валізу біля площі Космонавтів.

Ведучі

Тетяна Курманова

Гостi

Артем Шевченко

Хто та навіщо «мінує» метро та торговельні центри у Києві?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/07/hr-drivetime-20-07-22_shevchenko-makogon-gerasymovych.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/07/hr-drivetime-20-07-22_shevchenko-makogon-gerasymovych.mp3
Хто та навіщо «мінує» метро та торговельні центри у Києві?
0:00
/
0:00

З чим це пов’язано і чому ми знову бачимо хвилю таких псевдомінувань? Це питання ми поставили директору Департаменту комунікацій МВС Артему Шевченку.

Артем Шевченко: Я нагадаю, що минулого літа була просто пошесть з цими псевдомінуваннями — по всіх містах і багатьох об’єктах. Після цього було прийнято рішення зробити жорсткішою відповідальність за такі витівки. Окрім позбавлення волі, додалася санкція – конфіскація майна.

Але ви маєте розуміти, що багато з цих повідомлень про «замінування» йдуть з непідконтрольних територій чи з-поза меж нашої держави, передусім із території країни-агресора, і з використанням різних високотехнологічних програм — роботизованих месенджерів, e-mail тощо. Вони були, є і будуть. Наше завдання — мінімізувати цей ризик саме у випадках, коли до таких псевдомінувань вдаються реальні фізичні особи, особливо на нашій території. Різні люди це можуть бути і притягаються до відповідальності: якісь жартівники, не зовсім здорові люди, які під впливом різних подій вдаються до цього, намагаючись створити такий комунікаційний ефект.

Зрозуміло, коли вчора був сплеск таких псевдомінувань — десь реальних, десь — штучних, правоохоронна система зобов’язана ставитися до цього як до реальних загроз безпеці, як і було зроблено.

Я хочу наголосити, що після таких гучних, резонансних подій, на кшталт вчорашньої в Луцьку, кількість неврівноважених людей, емоційно напружених або таких, які хочуть пожартувати, які зловживають алкоголем або наркотиками, може збільшуватись. і вони можуть чисто емоційно підтримувати такий градус емоційної збудженості такими псевдозамінуваннями.

  • Багато з цих повідомлень про «замінування» ідуть з непідконтрольних територій чи з-поза меж нашої держави, передусім із території країни-агресора, і з використанням різних високотехнологічних програм — роботизованих месенджерів, e-mail тощо

Як часто від таких «мінувань» страждає метро у столиці? Ми запитали у заступниці начальника Київського метрополітену Наталки Макогон.

Наталка Макогон: Якщо ми беремо період з 2014 року, відколи взагалі такі дзвінки почалися, то на сьогодні їх 222. У цьому році, якщо порівняти з минулим, дзвінки дещо активувалися. У позаминулому році їх було ще більше, у минулому — менше, і знову стає їх більше.

На щастя, із цих повідомлень про «замінування» справжніх ще не було. Проте кілька днів тому за межами безпосередньо станції «Шулявської» був зафіксований вибух у сміттєвому пакеті, а 21 липня не так далеко від нашої станції «Мінська» на ринку «Мінський» правоохоронці знешкодили два вибухових пристрої.  Тому я закликаю пасажирів бути дуже уважними — звертайте увагу на тих людей, які з вами поряд. Якщо вони викликають у вас якісь питання, то краще зайвий раз звернутися до правоохоронців.

  • На щастя, із цих повідомлень про «замінування» справжніх ще не було

Із чим пов’язаний сплеск таких дзвінків саме у цьому році, ми запитали ексзаступника голови СБУ, голову правління Асоціації професіоналів корпоративної безпеки Івана Герасимовича.

Іван Герасимович: Якщо щось відбувається, одразу варто ставити питання — навіщо і кому це вигідно. Але я на це дивлюся з іншого ракурсу. Торік було багато випадків, коли мінували торговельні центри, і ми тоді побачили, що відсутня ефективна взаємодія між відповідними правоохоронними органами й спецслужбами. На наш погляд, це досить дивно, коли ми як представники бізнесу, організовували бізнес і не бачили нормального конекту між тими людьми, які повинні з цим боротися. Наприклад, якщо ми говоримо про можливості МВС або Національної поліції України, про можливості СБУ, то між ними не було налагоджено правильної взаємодії саме з цього питання. Тобто те, що відбувається сьогодні з мінуванням – це наслідок недоопрацювання цієї взаємодії. А коли в системі є слабкі  місця, то ними користуються різні люди: чи політики, чи просто радикально налаштовані люди, чи просто ті, які хочуть прославитися, чи психічно нездорові люди.

Тому, як на мене, сьогодні слід говорити не про те, хто робив мінування, а про те, чому це могло статися, і як на це реагує та система, яка повинна нас від цього захищати.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS