З чим це пов’язано і чому ми знову бачимо хвилю таких псевдомінувань? Це питання ми поставили директору Департаменту комунікацій МВС Артему Шевченку.
Артем Шевченко: Я нагадаю, що минулого літа була просто пошесть з цими псевдомінуваннями — по всіх містах і багатьох об’єктах. Після цього було прийнято рішення зробити жорсткішою відповідальність за такі витівки. Окрім позбавлення волі, додалася санкція – конфіскація майна.
Але ви маєте розуміти, що багато з цих повідомлень про «замінування» йдуть з непідконтрольних територій чи з-поза меж нашої держави, передусім із території країни-агресора, і з використанням різних високотехнологічних програм — роботизованих месенджерів, e-mail тощо. Вони були, є і будуть. Наше завдання — мінімізувати цей ризик саме у випадках, коли до таких псевдомінувань вдаються реальні фізичні особи, особливо на нашій території. Різні люди це можуть бути і притягаються до відповідальності: якісь жартівники, не зовсім здорові люди, які під впливом різних подій вдаються до цього, намагаючись створити такий комунікаційний ефект.
Зрозуміло, коли вчора був сплеск таких псевдомінувань — десь реальних, десь — штучних, правоохоронна система зобов’язана ставитися до цього як до реальних загроз безпеці, як і було зроблено.
Я хочу наголосити, що після таких гучних, резонансних подій, на кшталт вчорашньої в Луцьку, кількість неврівноважених людей, емоційно напружених або таких, які хочуть пожартувати, які зловживають алкоголем або наркотиками, може збільшуватись. і вони можуть чисто емоційно підтримувати такий градус емоційної збудженості такими псевдозамінуваннями.
Як часто від таких «мінувань» страждає метро у столиці? Ми запитали у заступниці начальника Київського метрополітену Наталки Макогон.
Наталка Макогон: Якщо ми беремо період з 2014 року, відколи взагалі такі дзвінки почалися, то на сьогодні їх 222. У цьому році, якщо порівняти з минулим, дзвінки дещо активувалися. У позаминулому році їх було ще більше, у минулому — менше, і знову стає їх більше.
На щастя, із цих повідомлень про «замінування» справжніх ще не було. Проте кілька днів тому за межами безпосередньо станції «Шулявської» був зафіксований вибух у сміттєвому пакеті, а 21 липня не так далеко від нашої станції «Мінська» на ринку «Мінський» правоохоронці знешкодили два вибухових пристрої. Тому я закликаю пасажирів бути дуже уважними — звертайте увагу на тих людей, які з вами поряд. Якщо вони викликають у вас якісь питання, то краще зайвий раз звернутися до правоохоронців.
Із чим пов’язаний сплеск таких дзвінків саме у цьому році, ми запитали ексзаступника голови СБУ, голову правління Асоціації професіоналів корпоративної безпеки Івана Герасимовича.
Іван Герасимович: Якщо щось відбувається, одразу варто ставити питання — навіщо і кому це вигідно. Але я на це дивлюся з іншого ракурсу. Торік було багато випадків, коли мінували торговельні центри, і ми тоді побачили, що відсутня ефективна взаємодія між відповідними правоохоронними органами й спецслужбами. На наш погляд, це досить дивно, коли ми як представники бізнесу, організовували бізнес і не бачили нормального конекту між тими людьми, які повинні з цим боротися. Наприклад, якщо ми говоримо про можливості МВС або Національної поліції України, про можливості СБУ, то між ними не було налагоджено правильної взаємодії саме з цього питання. Тобто те, що відбувається сьогодні з мінуванням – це наслідок недоопрацювання цієї взаємодії. А коли в системі є слабкі місця, то ними користуються різні люди: чи політики, чи просто радикально налаштовані люди, чи просто ті, які хочуть прославитися, чи психічно нездорові люди.
Тому, як на мене, сьогодні слід говорити не про те, хто робив мінування, а про те, чому це могло статися, і як на це реагує та система, яка повинна нас від цього захищати.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS