Про це ми поговорили з членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергієм Костинським.
«Це рішення, як на мене, матиме надзвичайно негативні наслідки для питань інформаційної безпеки в інформаційній сфері для наших громадян.
Кодування не закриває доступ до всіх українських телеканалів на супутнику, але закриває сигнал до найбільших, найпотужніших українських приватних телеканалів, які створювали конкуренцію і були альтернативою потужним російським медіа. Зараз на супутнику у відкритому доступі немає жодного українського телеканалу, який міг би створити таку конкуренцію. Ми ще не маємо потужного Суспільного мовлення, яке могло б конкурувати.
Ми почали цю дискусію ще у 2017 році і завжди ставили в ступор медіагрупи, коли ставили їм запитання – а що вони зроблять, щоб громадяни, які живуть на окупованих територіях, мали доступ до вашого сигналу? Вони не могли нам відповісти на наше питання.
У 2019 році медіагрупи відчули, що можуть рухати цей процес по кодуванню телеканалів, думка Нацради вже є нецікавою, та й думки в Національній раді теж розділилися з цього приводу.
Я не знаю, чи буде ефект від цього кодування для самих телеканалів. Мені здається, що якщо комерційний ефект буде доволі низьким і відбудеться втрата аудиторії, то певні медіагрупи повернуться до вільного поширення свого сигналу. Тобто потрібно почекати і подивитися, наскільки цей експеримент буде вдалим. Хоча для наших громадян на окупованих територіях він є невдалим вже зараз.
Медіагрупи рекомендують жителям окупованих територій приїжджати на неокуповану територію, купувати тюнера і платити за доступ до цього контенту, згідно з тарифами. Але для мене це досить аморальна позиція, адже виходить, що для того, аби перебувати в українському інформаційному просторі, люди, які і так живуть в окупації, мають платити. Це абсолютно негідна історія, як на мене».
Повну версію розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі.