фото Української правди
Говорили з експертом Кримськотатарського ресурсного центру, професором кафедри екології Києво-Могилянської академії Євгеном Хлобистовим.
Євген Хлобистов: Самі по собі зливи — це наслідки зміни клімату, які ми спостерігаємо не тільки у Криму. Змінюється режим та інтенсивність опадів. Після злив місяць тому кримська окупаційна влада не зробила висновків, не привела у порядок системи берегоукріплень, зливну каналізацію. Усе це було захаращене, у складному стані. Тому маємо наслідки: підтоплення вулиць, річки, що вийшли з берегів. Допомогти півострову ми не можемо. Ми не маємо доступу до Криму. Наші загони ДСНС не можуть туди потрапити. Можемо підтримати лише морально.
Водосховища Криму мають нормативні показники водності через зливи. Тобто із них можна брати воду у відповідній кількості, але її якість є різною. На жаль мутність її — висока.
Ситуація нестабільна. Ми не знаємо, як довго йтимуть ці опади. За ними має бути період посухи. Яким буде стан водосховищ — це теж велике питання.
На сьогодні водосховища наповнені водою. Крим, за повідомленнями української влади, готовий до безперебійного водопостачання. Але з урахуванням якості водогонів, інженерних комунікацій, які не ремонтували з 2014 року, залишається відкритим питання, чи буде у кримчан достатньо води попри зливи.
Величезний потенціал військово-промислового комплексу та суміжних виробництв потребують воду й отримують її без жодних проблем у достатній кількості. А для цивільного населення виникає вододефіцит. Крим не був розрахований на таку кількість водоспоживачів: за часів анексії його населення зросло маже на 800 тисяч людей. Це досить багато як для Криму.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS