Чому в Рівному одразу після появи хімічної хмари почалася паніка? Чого мають вимагати від влади мешканці прилеглих до заводу селищ?
Розповіли Дмитро Мельник, начальник пресслужби Головного управління ДСНС України у Рівненській області й екологиня Оксана Волоско-Демків.
Дмитро Мельник: У зв’язку з тим, що нас ніхто не повідомив про аварію, містом почали ширитись плітки, навіть виникла паніка. Громадяни почали телефонували «101», випитувати, що їм робити: чи зачиняти вікна, чи забирати дітей з вулиць. Насправді панікувати було не варто. Якби нас повідомили вчасно, ми змогли б надати інформацію у соціальних мережах. Тоді громадяни не придумали б такого собі. Це був цех по виробництву азотної кислоти, коли ми приїхали хмари вже не було. Погодні умови посприяли тому, що хмара розчинилася, загрози для життя та здоров’я громадян не було.
Оксана Волоско-Демків: Спеціалізація цього підприємства передбачає організацію санітарно-захисної зони, яка повинна становити не менше 1000 метрів. У цих межах не повинно бути житлових будинків. Якщо ми подивимось на карту «Рівнеазоту» та суміжних територій, то побачимо село Рогачів у межах приблизно 500 метрів, Рівненське відділення поліції — у межах 500 метрів, Городоцький виправний центр — за 500 метрів. Люди, які живуть в радіусі кілометра від заводу «Рівнеазот», мають право на компенсації за відселення з санітарно-захисної зони.
Відповідно до наказу МОЗ, виробництво азоту має санітарно-захисну зону 1000 метрів. Тому потрібно дотримуватись вимоги щодо постійного перебування людей. Завод повинен це компенсувати. Наслідком викидів даних речовин може бути формування кислотних дощів. Рослини будуть жовтіти, скручуватись та гинути. Люди повинні це документувати, вони мають право подаватись на компенсацію економічних збитків від діяльності даного підприємства. Є прецеденти, коли вигравали такі справи.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS