Оновлені закон про медіа та повноваження Нацради: плюси та ризики для свободи слова в Україні

Як зміниться діяльність ЗМІ після прийняття закону про медіа. Чи вводить законопроєкт цензуру та чиї повноваження будуть розширені?

Ведучі

Тетяна Курманова

Гостi

Сергій Томіленко,

Олександр Бурмагін

Оновлені закон про медіа та повноваження Нацради: плюси та ризики для свободи слова в Україні
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/07/hr-best-20-07-07_tomilenko_burmagin.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/07/hr-best-20-07-07_tomilenko_burmagin.mp3
Оновлені закон про медіа та повноваження Нацради: плюси та ризики для свободи слова в Україні
0:00
/
0:00

Комітет парламенту з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендуватиме парламенту прийняти за основу в першому читанні законопроєкт про медіа.

Законопроєкт № 2693 «Про медіа» зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. Він має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам. Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, блогерів та різних веб-платформ (типу Netlix чи Facebook). Передбачено і механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі поруч із суспільним та комерційним. Також розширяться повноваження і регулятора — Нацради з питань телебаченні й радіомовлення.

Національна спілка журналістів України та окремі представники медіа закликають народних депутатів не підтримувати у другому читанні законопроєкт «Про медіа», бо, на їхню думку, він містить загрози для свободи слова.

У чому ці загрози та які переваги законопроєкту, ми запитали у медіаюриста Олександра Бурмагіна та голови Національного союзу журналістів України Сергія Томіленка.

Олександр Бурмагін: По-перше, основне завдання і функція регулятора (Нацрада – ред.) — регулювати. На сьогодні цю функцію Нацрада фактично здійснювати не може, навіть стосовно телебачення і радіомовлення. Не може, оскільки чинний закон про телебачення містить настільки багато вад у процедурах та механізмах, що навіть якщо регулятор намагається застосувати санкції, це передається в суд на 3-4-5 років. Тому загалом можна говорити практично про відсутність відповідальності.

Наприклад, згадаймо гучний кейс з каналом «112», коли кричали, що його позбавили ліцензії, а фактично тоді її не продовжили. Йшлося про те, що порушення, щодо яких реагувала Нацрада, пов’язані з видачею ліцензій, розглядалися в судах так довго, що суди ще тривали, а термін ліцензії вже сплив.

Якщо регулятор не має санкційного механізму, це не регулятор, а спостерігач — орган, який видає ліцензії й імітує якусь бурхливу діяльність. Які це має наслідки? При відсутності відповідальності у більшості випадків ігнорують правила. Критиків цього проєкту обурює те, що всі звикли до безвідповідальності, й ніхто не хоче навіть потенційно нести відповідальність за порушення тих чи інших вимог, які є в законодавстві.

У цьому законопроєкті прописано, що Національна рада вже буде мати повноваження по притягненню до відповідальності, але за незначні порушення, а більш грубі порушення, через які може бути анульована ліцензія чи блокування засобу масової інформації, будуть отримувати оцінку лише у судовому порядку.

Сергій Томіленко: Ключове наше застереження у тому, що за своєю конструкцією, за Конституцією України, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення більш чутлива до влади та політичних інтересів, аніж до захисту суспільних інтересів.

Адже половина членів і призначається, і звільняється указом президента, а друга половина — більшістю Верховної Ради. Тому ми й говоримо про те, що варто було б обмежитися зараз прийняттям закону, який в частині певних зобов’язань перед Європейським Союзом і Радою Європи, полягає у вдосконаленні регулювання телерадіопростору, і не чіпати друковані ЗМІ та онлайн-медіа. Слід використовувати закордонний досвід із впровадження незалежного регулятора. Можливо, нового, до якого буде більша довіра, ніж до Нацради, яку постійно критикують. Тобто наша позиція зрозуміла: спочатку довіра до регулятора, а потім розширення повноважень і сфери впливу.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS——-