Життя в окупації: за відсутність месенджера MAX звільняють і відраховують

Вітаю! Я — Валентина Троян, або просто — пані Троян. Зазвичай я люблю жартувати, але теми моїх проєктів останнім часом далекі від гумору. І цей випуск — не виключення. Хоча ні — у цьому випуску можна дозволити собі трохи іронії. Саме трохи. Бо насправді все, що сьогодні відбувається у Росії, давно стосується й окупованих нею територій України.

Тож можна посміятися з росіян, які лише зараз потроху розплющують очі на цифрові репресії. Але варто пам’ятати: українці в окупації живуть у таких реаліях ще з 2014 року.

Уперше про месенджер публічно заговорили у березні 2025-го. Саме тоді холдинг VK офіційно представив проєкт як майбутній «національний месенджер». Уже через три місяці Путін підписав закон, який закріпив за MAX статус «багатофункціонального сервісу обміну інформацією». Це стало юридичним підґрунтям для його подальшого нав’язування.

Щойно месенджер з’явився в AppStore, одразу отримав хвилю критики. Користувачі писали, що застосунок фактично копіює Telegram, має серйозні проблеми з конфіденційністю, а розробники блокують людей після негативних відгуків про роботу сервісу. Окремо нарікали й на підозріло позитивні оцінки — мовляв, значна частина бюджету пішла саме на накрутку відгуків.

Торік улітку й стартувала активна рекламна кампанія месенджера. У серпні MAX став доступним для масового завантаження, а також розпочалося тестування функції «Цифровий ID» — можливості використовувати застосунок замість паперових документів. Наприклад, для підтвердження віку в магазинах.

Зараз ситуація із уникненням MAX у Росії нагадує гру в хованки. Торік у вересні держава не лише змусила виробників встановлювати месенджер на всі нові пристрої, а й паралельно почала тиснути на альтернативні сервіси — WhatsApp, Signal та YouTube. У відповідь люди вигадують різні способи саботажу.

Як намагаються обходити MAX

Найпопулярніший спосіб — другий, «чистий» телефон. Особливо серед чиновників і силовиків, які самі ж бояться стеження ФСБ. На дешевий смартфон ставлять MAX лише для робочих звітів, а особисте листування залишають на основному телефоні без цього месенджера. Дехто використовує Android-функцію Work Profile, щоб ізолювати застосунок від фото, контактів та інших даних. З’явилися навіть фейкові версії MAX, які імітують роботу месенджера й показують повідомлення на кшталт: «Помилка сервера. Спробуйте пізніше». Формально застосунок є — і начальство задоволене.

Ще один варіант — «сірі» смартфони з Казахстану, ОАЕ чи Китаю, завезені через паралельний імпорт. На них немає обов’язкового російського софту, тому MAX легше видалити або не встановлювати взагалі. Досвідчені користувачі, встановлюючи месенджер максимально обрізають йому доступи: до мікрофона, камери, контактів і геолокації. А листування зводять до максимально нейтральних фраз, сприймаючи кожен чат як те, що читає майор ФСБ.

На окупованих територіях ситуація жорсткіша: відсутність MAX у телефоні на блокпості може закінчитися затриманням. Тому багато людей тримають два телефони: один — «правильний», із MAX і російськими новинами для перевірок, інший — прихований, для зв’язку з рідними та читання українських медіа.

А в грудні 2025 року в окупованому Криму людей почали звільняти з роботи та виключати зі шкіл через відсутність MAX на телефоні. Про це повідомляв Центр прав людини ZMINA.

Про кілька таких випадків розповіли мешканці окупованого Севастополя. Ще раніше в місті перевіряли телефони учнів і дорослих просто на вході до школи. Відомо, що перевірки проводили й у інших містах окупованого півострова.

MAX працює лише з російськими та білоруськими SIM-картками, тож усе листування — фактично під контролем російської влади.

Також окупанти запроваджують вимогу підтверджувати право на власність на житло та землю через систему, що інтегрована з MAX. Без цього майно можуть оголосити «безгосподарним».

Для людей в окупації MAX — це буквально «жучок» у кишені. Застосунок збирає геолокацію, а також аналізує контакти користувача.

Через MAX російські спецслужби можуть виявляти зв’язки людей із підконтрольними Україні територіями. Українські номери або контакти військових автоматично роблять людину «підозрілою».

На початку 2026 року російська держдума погодила штрафи за невикористання MAX для держслужбовців і працівників бюджетної сфери. Ці правила незаконно поширюють і на окуповані території. Штрафи сягають від десятків тисяч до мільйона рублів для організацій. Студентам в окупації також погрожують: за відмову встановити MAX — недопуск до іспитів або навіть відрахування.

До всього іншого, MAX виявився ще й технічно небезпечним. У березні 2026 року через месенджер почав масово поширюватися вірус «Мамонт», що краде гроші з банківських рахунків. Окупаційні адміністрації намагалися це приховати, але інформація швидко потрапила в медіа.

А в серпні 2025 року MAX уже використовували для розсилання електронних повісток. Формально це мали робити через «Госуслуги», але, зокрема поблизу кордону з Україною, військкомати почали надсилати сповіщення саме через месенджер. Ба більше, система в MAX влаштована так, що навіть без відкриття чату застосунок може зафіксувати активність користувача — і це вже юридично вважається «належним повідомленням».

Зараз MAX доступний майже у 40–45 країнах через App Store та Google Play — зокрема в Білорусі, Казахстані, Вірменії, Киргизстані, Узбекистані, Таджикистані та Азербайджані.
Попри напружені відносини з росією, застосунок досі доступний і в більшості європейських магазинів додатків, адже формально не порушує правил Apple та Google. Водночас у країнах Балтії — Латвії, Литві та Естонії — за ним уже стежать спецслужби через підозри у шпигунстві. А люксембурзьке видання RTL Today (Ер-Те-Ель Тудей ) пише, що MAX намагаються просувати в ЄС як «додаток для спілкування з родиною в росії».

У країнах Близького Сходу та Азії MAX просувають як альтернативу «американським» месенджерам. Насамперед — в ОАЕ, Туреччині, Ізраїлі, Індії, В’єтнамі, Таїланді та Ірані.

Спочатку зареєструватися в MAX можна було лише з російським або білоруським номером. Та у листопаді 2025 року сервіс відкрив реєстрацію і для номерів Казахстану, Вірменії, Азербайджану, Киргизстану, Молдови, Таджикистану та Узбекистану. Згодом список країн ще більше розширили — від Туреччини й Індонезії до Куби та Венесуели.

Утім, є нюанс. MAX навчився блокувати віртуальні номери на кшталт Google Voice чи онлайн-сервісів SMS. Для реєстрації потрібна реальна SIM-картка однієї зі сорока дозволених країн.

Є й інша особливість: щоб почати листування, користувачі мають спершу додати одне одного в контакти. Формально — «захист від спаму». Але фактично це значно спрощує спецслужбам відстеження зв’язків між людьми, зокрема за кордоном. Водночас з’явилися повідомлення, що після першої авторизації MAX може працювати навіть без SIM-картки в телефоні — через хмарну авторизацію. Це вже активно використовують у сірих схемах на окупованих територіях.

Росія просуває MAX як інструмент «м’якої сили». До піару залучають “Россотрудничество” — під виглядом культурних проєктів і нібито «зручного сервісу» збирають дані іноземців та діаспори.

А тепер — до історії з накрутками. Поки Кремль звітує про космічні «107 мільйонів користувачів» MAX, дослідники з OpenMinds зазирнули під капот цієї «цифрової лади» і виявили там звичайний накручувач переглядів на дизельному паливі.

«Популярність» месенджера тримається на трьох речах: адмінресурсі, ботах і відсутності логіки. Держслужбовців масово заганяють у MAX примусово. Школи, комунальні служби та бюджетні установи переводять туди чати майже під погрозами. Паралельно росія намагається тиснути на Telegram, щоб MAX хоча б на його фоні виглядав живим.

І тут починається найцікавіше. Аналіз 40 великих каналів показав дивну картину: підписників у MAX менше, ніж у Telegram, зате переглядів — у рази більше. Наче газету читають мільйони людей, хоча передплатників у неї — кілька сотень.

Дослідники помітили й іншу аномалію: перегляди ростуть не хвилями, як у живої аудиторії, а рівно й синхронно — ніби за розкладом. Наприклад, два різні пости на каналі уряду РФ одночасно отримали по 15 тисяч переглядів за 20 хвилин, після чого ріст різко зупинився. Припускаю, що у ботів просто закінчилася зміна.

У звичайних соцмережах більшість переглядів пост збирає в перший день. У MAX же цифри можуть «докручуватися» тижнями, підтримуючи ілюзію активності.

Висновок OpenMinds для Кремля невтішний: масового переходу людей у MAX так і не сталося. І вся ця історія дедалі більше нагадує потьомкінське селище — з красивими цифрами на фасаді й порожнечею всередині.

Поки російська влада намагається загнати громадян у новий месенджер MAX — або, як його вже жартома називають, «Максимальний контроль» — президент України Володимир Зеленський у березні натякнув: українські спецслужби вже готують для цієї «цифрової матрьошки» свої сюрпризи.

«Російські спецслужби працювали через Telegram і в Україні, і працюють. Ми це знаємо, виявляємо, боремось із цим. Що стосується нас — скажу відверто: ми також працюємо через Telegram у Росії. Зараз, із його обмеженням там, передавати сигнали їхньому суспільству буде складніше. Але в мене була доповідь щодо їхньої нової мережі MAX. Ми до неї також доберемось».

Президент іронічно зауважив, що спроби тотального контролю відкидають Росію «на сто років назад». І справді: навіщо 6G чи сучасна криптографія, якщо країна дедалі впевненіше рухається до листів, голубів і стуку по батареях.

Схоже, Кремль сподівається, що MAX допоможе сховати правду за цифровим парканом. Але є всі шанси, що цей месенджер стане не щитом для пропаганди, а ще одним вікном, через яке Україна продовжить передавати «привіти» окупантам.

Російські розробники месенджера MAX, схоже, вирішили, що свобода вибору — це зайва складність для користувача. Тепер у застосунку фактично діє режим «довічної підписки» на Владіміра Соловйова та інших Z-пропагандистів.

Користувач із промовистим ніком Kozotrah1975 на «Пікабу» став героєм мережі, показавши невеликий цифровий трилер. На відео він безуспішно намагається відписатися від каналу Соловйова, але кнопка виглядає радше як декорація — пропагандист повертається у список чатів швидше, ніж встигає з’явитися здивування. Схоже, в MAX реалізували концепцію «неможливо вийти»: ніби «цифровий готель Оверлук», з якого можна піти, але канал Соловйова все одно залишиться з вами.

Схоже, MAX — це ідеальний месенджер для тих, хто мріяв про телевізор, який неможливо вимкнути навіть після того, як витяг вилку з розетки. Тепер Соловйов — це не просто контент, а частина вашого системного коду.

Із вами була Валентина Троян. Ми продовжуємо стежити за тими, хто думав, що зможе перехитрити історію. Дякую, що були з нами. Бережіть себе і вірте в Україну.