Політичні в’язні не можуть бути колишніми, як дисиденти при радянській владі – Барієв

Для чого її створили, що там можна подивитися і які дані використовували для її створення, ми розпитали голову правління Кримськотатарського ресурсного центру, члена Меджлісу кримськотатарського народу Ескендера Барієва.

Ескендер Барєів: Ми постійно займалися списками політв’язнів, списками зниклих та загиблих за період окупації, відповідно, люди поділялися на оці різні категорії. Тоді виникла ідея створити класифікацію. До, прикладу, якщо ми беремо політв’язнів та тих, кого переслідують, то в цій категорії в нас з’явилося декілька компонентів.

Перший – ті, які засуджені та відбувають покарання в колоніях;

Другий – ті, які знаходяться в СІЗО і які не отримали ще поки вирок;

Третій – люди, які мають обмеження або випробувальні терміни. Тобто це ті, кого звільнили, але які отримали адміністративний нагляд на 8 років;

Четвертий – люди, по відношенню до яких були винесені рішення про домашній арешт, наприклад, як у Семени.

Крім того, ми не повинні забувати, що політв’язні не можуть бути колишніми, як дисиденти у Радянському Союзі. Відповідно, ми виділили п’ятий компонент – звільнені. До них відносяться такі політичні в’язні як Олег Сенцов, і ми не маємо про них забувати.

Шостий компонент – ті, хто переслідуються. Наприклад, я оголошений в розшук, по відношенню до мене є рішення окупаційних «судів».

Ми не можемо цих всіх людей вважати політичними в’язнями, але вони теж страждають в той чи інший спосіб, і ми це маємо розуміти і фіксувати. Ми не враховуємо адміністративні покарання, лише кримінальні.

Також ми маємо окрему категорію – це ті, хто загинув у період окупації Криму, і її ми розділили на чотири компоненти.

Перший – це жертви політичних репресій;

Другий – жертви дискримінації;

Третій – жертви терору;

Четвертий – жертви поліцейського свавілля.

Тобто не може так бути, що в одному списку в нас буде Решат Аметов, якого ми віднесли до жертв політичних репресій, і ті 29 людей, які були застрелені в Керчі внаслідок терористичного акту. Не говорити про них ми не можемо, тому що в українському Криму терористичних актів не було.

Також ми виділили ще одну категорію – це жертви насильницьких зникнень за період окупації. І тут два компоненти.

Перший – люди, які все-таки були оголошені в розшук окупаційними «правоохоронними органами»;

Другий – ті, які в розшук оголошені не були.

Коли ми розробили дану класифікацію, в нас з’явилися ідеї розробити діаграми, де ми даємо загальні дані та виокремлюємо представників корінного народу – кримських татар.

На сьогодні будь-хто може зайти на сайт Кримськотатарського ресурсного центру та отримати повну інформацію по всіх цих даних, натискаючи на той чи інший компонент на кожну категорію. По кожній категорії в нас окрема діаграма.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.