Польща на початку 2022-го проявилась як друг України, сьогодні цього бракує — журналіст

Польща розпочинає своє піврічне головування у Раді Європейського Союзу. Держава поставила собі за задачу безпекову складову: зміцнення обороноздатності та військову підтримку України, та підтримку на шляху в ЄС і НАТО. До такого ступеня, як це було останні три роки. Про це в етері Громадського радіо розповів польський політолог та журналіст Марек Сієрант.

«Про доповідь у міністра закордонних справ Радослава Сікорського, що вони будуть хотіти взагалі в Європі зміцнити санкції щодо Росії. Але як вони це будуть робити, тут у мене сумніви. Тому що треба нам всім розуміти, що Польща — не єдина країна в Євросоюзі, а там є кілька інших, які не зовсім дружні до України. І мова не лише про Угорщину і про Словаччину, а часам це навіть Німеччина, яка дуже багато Україні допомагає мілітарно, проте позиція її буває різна», — зазначив Марек Сієрант.

Він погодився, що Польща — це не Угорщина, яка головувала попередні 6 місяців. Однак він і щодо неї певні застереження.

«Я, щиро кажучи, помилився щодо теперішньої правлячої партії. Я думав, що вона ніколи не буде здатна на популізм і ультимативну політику щодо України. А як видно, я помилився. Я пригадую всі ультиматуми, які привозив Сікорський до Києва. На мою думку, це не той момент і не той час. Я очікую чогось нового, чогось інноваційного, що Польща як лідер, а принаймні так вона про себе говорить. Що буде більш чутлива до України і буде виходити за певні рамки. А поки що ми того не бачимо», — підсумував журналіст.

Польща і розбудова оборонної інфраструктури «Східний Щит»

У різних країнах зміцнення оборонної інфраструктури в рамках проєкту «Східний Щит» виглядатиме по-різному.

«Ми будемо, звісно, це робити на білоруському, польському кордоні, а також на кордоні з Російською Федерацією. Там будуть укріплення, там будуть огородження, збільшені патрулі (поліції, і прикордонної служби, війська, територіальної оборони). Будуть мінні поля, буде спостереження з вишок на 3-4 кілометри в глибину білоруської чи російської території», — повідомив він.

Він також хотів почути від польських політичних лідерів, чи буде Польща захищати українське небо, збивати ракети на західній частині України. Допомагати Україні в цьому, щоб не була пошкоджена критична інфраструктура, не гинули мирні люди.

«І це досить важливо: там є пам’ятки і культурні, і історичні польської присутності на тих теренах. Там теж є поляки (звісно, громадяни України, але з етнічним походженням поляки), яких ми ніяк не захищаємо. А треба було би це почати робити, показувати іншим країнам, що так можна. Як це Польща зробила в перші дні повного масштабного вторгнення, де всі казали, що „України зараз не стане, не буде“, а Польща сказала щось зовсім інше, і вона себе виявила як лідера, справжнього природнього лідера і природнього друга. А сьогодні того бракує», — вважає політолог і журналіст.

Фінляндія буде також зміцнювати свій кордон.

«Міняється епоха, міняється вся геополітика, і тут перед нами виклики. І треба мати величезний широкий спектр різних можливостей і виправити наші відносини», — сказав він.

Читайте також: МЗС Словаччини після заяви Зеленського порадило Україні не створювати нових ворогів

Польща та дорога до кордону з РФ

Польща планує цього року побудувати дорогу до кордону з Калінінградською областю Росії.

«Крулевецька область — це болюча точка не тільки для нас, але й для всіх інших», — заявив експерт.

(Комісія зі стандартизації географічних назв за межами Польщі рекомендує називати російський Калінінград Крулевцем, а Калінінградську область — Крулевецькою — ред.).

Зараз в ЄС йде мова про те, щоб зміцнювати військову, натівську, але також і внутрішньоєвропейську присутність на Балтійському морі. Через останні саботажі та диверсії є пропозиція, щоб реально були не тільки повітряні патрулі над Балтійським морем, але і морські збройні сили різних країн. І щоб вони координували разом спільні дії.

«Ну і я також очікую за обіцянку Дональда Туска, що разом з Данією (там долучилися і Швеція і Норвегія до того), що буде призупинена дія тіньового флоту. Який постачає мазут і інші корисні копалини з Росії по світу. Чекаємо, що тіньовий флот потрапить під санкції і не буде переходити через Малий Бельт і Великий Бельт, який належить до території Данії», — додав експерт.

«Мирний план» Орбана — це інформаційний спам — політолог Олещук 

Відповіді на питання слухачів

Про розуміння путінської загрози серед європейських політиків

Українська армія і українські герої так «перемололи» мілітарні можливості Російської Федерації, що в Польщі деякі політики розслабилися, вважає Марек Сієрант. І вони не думають, що може бути масштабний конфлікт, напад на Польщу, як це відбувається зараз в Україні.

«У нас ще, я би сказав, 50-50, деякі політики адекватні, деякі неадекватні. Але якщо подивитися по інших країнах Євросоюзу, західних, то там буває по-різному. Наприклад, Польща хотіла передати Україні кошти, заморожені з російських активів в Євросоюзі, а Німеччина наклала вето. Пояснювали: „Це ударить по економіці наших країн“. А те, що Росія зробила тотальну дестабілізацію економіки Польщі і всіх інших країн, німців вже не турбує? Те, що зруйнувала в Україні економіку, демографію, культуру і багато іншого — це теж Німеччину не турбує», — нагадав Марек Сієрант.

З Вишеградської групи, до якої входять Угорщина, Польща, Словаччина і Чеська Республіка, Польща з Чехією мають більш адекватні позиції з цього питання, а Словаччина, Угорщина — зовсім інші.

Про польських націоналістів

Польські націоналісти, на думку Марека Сієранти, мало знаються на польсько-українських справах. А в інформації, доступній їм, є багато російських наративів.

«Польський національний рух теж поділений на проросійський і проукраїнський в сприйманні того, що відбувається. А щодо націоналізму, в Польщі націоналізм має трошки іншу семантику, інше значення, він більш жорстокий. У Польщі „націоналізм“ майже звучить як шовінізм», — додав він.

Слухайте також: В Угорщині вже зріє опозиційна сила — експерт

Додатково:

У грудні 2024 року Польща виділила Україні 2,5 мільйона злотих на проєкти з протимінної діяльності. Виділені кошти спрямують на посилення безпеки та стабільності в районах України, які сильно забруднені наземними мінами та вибухонебезпечними залишками війни.

Відомо, що після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Варшава виділила 2,6 мільярда доларів на зміцнення своїх північних і східних кордонів за допомогою укріплень, систем спостереження, розвідки і протидії безпілотникам.

Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція

Повністю розмову слухайте в доданому файлі