Більше розповіла Ганна Шелест, директорка Програми безпекових студій Ради зовнішньої політики «Українська призма».
Ганна Шелест: Якщо говорити про політичну компоненту, то вже можна зробити певні висновки. Перше — Російська Федерація починає все більш і більше дратуватись тим, що Україна захищає свої кордони й морський простір, територіальні води, на які претендує Росія. Також наші міжнародні партнери нарешті зрозуміли, що в нас не тільки Схід України та Крим як два «театри бойових дій», а що з РФ, на жаль, доводиться стикатися і в Чорному морі. Провокації стають все більш серйозними. Україні є куди розвивати співробітництво щодо безпеки Чорноморського регіону, щоб привертати увагу країн. На сьогодні процеси, які відбуваються з безпекою у Чорноморському регіоні, це не тільки про 6 прибережних держав. Вони стосуються набагато більшої кількості країн світу. Sea Breeze є унікальним не тільки своєю довготривалістю, вони відбувались навіть під час COVID-19 минулого року.
Ми бачили достатньо серйозні провокації минулого року, але цьогоріч Російська Федерація розійшлась по максимуму. Нам варто звертати на це увагу. Вона продемонструвала купу своїх інструментів, які потім можуть використовуватись не тільки під час навчань. Були істеричні політичні заяви, але на рівні представника МЗС РФ. Те, що російські кораблі або літаки постійно супроводжують наші кораблі й літаки над Чорним морем, стало вже звичним. Тенденція, яка спостерігалась з 2018 року — збільшилась кількість провокацій, коли вони наближаються надто близько до корабля або літака, коли вони звужують його маневр і можливості для проходу.
Ми бачимо, що Росія використовує як легальні, так і напівлегальні механізми для збільшення контролю у Чорному морі. Якщо раніше ми говорили здебільшого про збільшення озброєнь і військової сили в Криму, то сьогодні ми все більше говоримо про бажання контролювати море.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS