«Солідарність чи егоїзм»: як Європейський Союз долає виклики під час коронакризи

Про це ми розпитали в експертки із зовнішньої політики Італії, кандидатки історичних наук, асоційованої членкині Ради зовнішньої політики «Українська призма» Вікторії Вдовиченко.

Вікторія Вдовиченко: 10 квітня ми презентувати нове дослідження, в якому разом із п’ятьма іншими колегами проаналізувати зовнішню і внутрішню політику восьми держав членів ЄС. Ми взяли три країни старої Європи – Італію, Францію та Німеччину, плюс п’ять країн так званої нової Європи — Угорщину, Чехію, Словаччину, Польщу та Румунію. Для нас було цікаво, яким чином коронавірус із політичної точки зору впливає на наративи, які є в політичному дискурсі цих країн, а також на те, як змінюється їх зовнішня політика.

Також ми проаналізували вплив інформаційної пандемії, коли вливається величезна кількість неправдивого контенту, і як це впливає на суспільні настрої та політичні рішення.

Один із наших висновків полягає у тому, що дискусії, спричинені пандемією COVID-19, будуть сприяти тому, що поширюватиметься популізм і вплив антисистемних рухів. Це проявиться ближче до осені 2020 року, коли в більшості країн, щодо яких ми проводили дослідження, почнуться вибори як національного, так і регіонального рівня.

Італія

Північний регіон Венето, який разом із Ломбардією постраждав найсильніше від поширення зараження COVID-19, сьогодні пом’якшує свої карантинні умови. Італія в цьому контексті дуже унікальна країна, тому що національна влада межує і дуже чутливо ставиться до того, які рішення приймає регіональна влада. І от як раз вимір охорони здоров’я і цивільного захисту, на відміну від України, регулюється владою регіонального рівня. І ось Венето з наступного тижня пом’якшує карантин.

У Ломбардії, звісно, про пом’якшення карантину говорити зарано, і щодня заголовки газет майорять тим, що в деяких регіонах Ломбардії крива зараження тільки починає йти вгору.

Також дуже вразливими себе почувають південні регіони Італії, і там ми чули про те, що деякі структури, зокрема і нелегальні, роздають громадянам певні речі і продукти харчування, конкуруючи з національною та регіональною владою.

Європейська єдність в умовах закритих кордонів

Наше дослідження називалося «Солідарність чи егоїзм», і ми можемо сказати, що в якихось з точок проявився егоїзм, і це вперше, напевно. Адже європейські держави, почувши про кризу в Італії, яка сталася наприкінці лютого і почала дуже швидко поширювалася, не зовсім швидко відреагували на ті заклики про допомогу, які лунали з боку Італії. Згадайте, як закривалися кордони з Австрією, з Францією, з Німеччиною, як блокувалися поставки масок в Італію, зокрема в Німеччині, яка сказала, що використає їх для власної охорони здоров’я. І оці євроскептичні тенденції були на руку євроскептичним партіям, які говорили про те, що Італійську Республіку залишили «напризволяще».

Що проявилося в контексті солідарності, так це те, що потім, коли прийшло розуміння в офіційному Брюсселі про те, що епідемія вже не є епідемією, а є загальною кризою всього Європейського Союзу і буде впливати на її єдність, Європейський Союз згуртувався. Одразу дуже швидко почали готуватися фінансові ініціативи на підтримку усіх держав ЄС.

Тобто наразі ми можемо говорити про те, що ЄС закликає до солідарності, вбачає, що національні уряди відчувають вразливість, але для Європейського Союзу є важливим, що стаття солідарності договору про заснування ЄС буде виконуватися. Вона говорить про те, що якщо в однієї країни ЄС сталися виклики техногенного або природного впливу, то всі решта країн згуртовано мають прийти їй на допомогу.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.