Це було несподіванкою — Ісмагілов про рішення президента зробити Курбан-Байрам та Рамазан-Байрам державними святами

Про це йдеться на сайті Офісу президента України.

Чи було таке рішення очікуваним для самих мусульман, ми запитали в Муфтія Духовного управління мусульман України «Умма» Саїда Ісмагілова.

Саїд Ісмагілов: Чесно кажучи, це було повною несподіванкою, оскільки в минулі роки ми зверталися до п’ятого президента Петра Порошенка з тим, щоб хоча б один з двох цих днів зробити святом. Але не було жодного рішення щодо звернення Мусульманської громади України.

І тут в день 18 травня (День пам’яті депортації кримськотатарського народу – ред.) Офіс президента повідомив, що вони розглядають можливість зробити святковими днями аж два мусульманські свята – Курбан-Байрам та Рамазан-Байрам.

Я б хотів, щоб мусульман України правильно зрозуміли інші українці. Річ у тому, що не усі релігійні свята, зокрема церковні, є вихідними днями. Звісно, що Мусульманська громада України бажала б, щоб ці дні були офіційно вихідними, але це питання ще буде обговорюватися. Проте, в Україні вже є вихідним днем католицьке Різдво — 25 грудня, тому вважаємо, що дуже справедливо було б, що і мусульманам надали вихідний день в один з цих святкових днів чи навіть в обидва свята.

Іслам є глибоко традиційною релігією для України, він на теренах України існує вже понад 1000 років, в Середньовіччі існувала ісламська держава Кримське ханство, де державною релігією був іслам. Тож, якщо ми сучасна демократична країна, я думаю, що було б дуже доречно святкувати не лише православні свята.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.  

Курбан-Байрам — свято жертвопринесення, одне з двох головних свят мусульман. Свято починається після 70 днів закінчення посту урази (10-го числа місяця Зуль-хіджжа, що є 12-м місяцем мусульманського місячного календаря), в день закінчення Хаджу (паломництва до Мекки) та триває три-чотири дні.

У ці дні в долині Міна біля Мекки паломники приносять в жертву тварин (курбан) у пам’ять про те, як за біблійним переказом пророк Авраам (у мусульман Ібрагім), хотів принести в жертву Богу свого сина Ісаака (у мусульман Ісмаїла). Але Бог послав архангела Гавриїла (Джабраїла) з баранцем і врятував Авраамові сина. Те саме роблять віряни всього мусульманського світу.

До ритуалу свята входить особлива молитва, під час якої кожен мусульманин зобов’язаний зарізати вівцю, корову чи верблюда, до того кров тварини обов’язково повинна збризнути землю, а не камінь чи асфальт, що є також даниною родючості землі.

На підтвердження цього обов’язку мусульманам наводять аяти Корану. 

Рамазан-Байрам — свято у мусульманських народів. Йому передує 30-денний піст, що розпочинається в перший день молодика місяця Рамадан (або Рамазан). Як переказують, саме в цей місяць Мухаммеду скорилася Мекка й мусульманам даровано Коран.

Ще задовго до посту по радіо, телебаченню і в пресі правовірним нагадують про обов’язки та правила поведінки під час Рамадану. Не можна говорити непристойності, брехати, робити облудні та нечестиві вчинки, лихословити та паплюжити іншого. Цілий день, од світанку до заходу Сонця, їм не дозволено ні пити, ні їсти, ні палити; заборонено будь-які задоволення та розваги. Проте все, від чого слід утримуватися вдень, дозволено впродовж ночі — від заходу сонця до світанку.

Слово «рамадан» означає «горіти», тобто в цьому місяці при дотриманні посту «згоряють» усі гріхи, зачиняються двері пекла (Джаханнам) і відчиняються двері раю (Джаннат). Звільняються від посту лише вагітні жінки й матері-годувальниці, хворі, подорожні та військовики.

Поряд із дотриманням посту іслам приписує мусульманам чинити добрі справи, нагодувати голодного, запросити до себе в дім хоча б одну людину, що дотримується посту, й увечері нагодувати її вечерею. І не обов’язково вечеря має бути пишна, а гостей багато. Досить нагодувати бодай одного. А якщо господар бідний, вистачить лише подати гостеві води.