У 20-30 роках XX століття фемінітиви були й у російських словниках — мовознавиця

«Чи є фемінітив до слова «труп»? У соцмережах тривають бої за і проти фемінітивів. То чи скасував Окружний адмінсуд новий правопис і кому загрожують фемінітиви? Говоримо з Оленою Синчак, доценткою кафедри філології Українського католицького університету.

Тетяна Трощинська: Що ж таке фемінітиви?

Олена Синчак: Фемінітиви – це слова, які називають жінку за професією, соціальним чи майновим статусом. Якщо ми маємо «адвокат», то фемінітив буде «адвокатка»,«правозахисник» – «правозахисниця», «мовознавець» – «мовознавиця». Це слова, які називають жінку за тим, чим вона займається.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Фемінітиви були властиві українській мові віддавна. Уперше були вжиті в XVI столітті. Відколи жінка почала володіти якимось майном чи правом, з’явилася потреба якось її називати. У XIX столітті, коли жінка почала виявлятися в професійному житті, фемінітивів стало ще більше.

У 20-30 роках XX століття ми спостерігаємо певну тенденцію збільшення фемінітивів у словниках. Українізація йшла в ногу з фемінізацією. Ці слова не перейшли в радянські словники й були звідти відсіяні. Такі слова, як мовознавиця або літературознавиця чи природознавиця на позначення жінки в науці були у словниках 20-30 років.

У 20-30 роках XX століття фемінітиви були й в російсько-українських словниках. Я була здивована, що насправді було дуже багато фемінітивів у російській мові, які зараз не вживають. Таке відчуття, що раніше в російській мові було дозволено більше.

Ще спостерігається цікава тенденція: дослідники, які вивчають фемінітиви в російській мові часто беруть українські приклади, використовують їх як приклади для російської мови. Для мене це свідчить про те, що українська мова впливає на демократизацію російської мови.

Тетяна Трощинська: Частина адвокатів і адвокаток дуже збурені словом «адвокатеса», їм воно не подобається. Є також зауваження про те, що фемінітиви автоматично не збільшують повагу до жінок, не сприяють зростанню кількості жінок у певних професіях. Чи згодні ви з цим?

Олена Синчак: Закономірність така: якщо ми можемо утворити фемінітив, щоб слово не звучало як меншовартісне, ми це робимо. Якщо ми можемо казати адвокатка, тоді адвокатеса — справді зайве утворення. Фотографка — краще, ніж фотографиня.

Те, що ми змінимо мову, не означає. що відразу зміниться суспільство, боротьба на інших рівнях буде тривати. Це символічна відзнака того, що жінка виконує якусь роботу, що вона є виконавицею, активною діячкою в суспільному просторі. Це збільшення символічного капіталу жінки в суспільстві.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS