У батьків дітей із інвалідністю лишається законне право обирати заклад освіти — Сальков

Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет заявив, що діти з вадами здоров’я мають навчатися у спеціальних закладах. Чи є це початком кінця інклюзивної освіти?

Ведучі

Віола Бурда

Гостi

Маріанна Онуфрик,

Віктор Сальков

У батьків дітей із інвалідністю лишається законне право обирати заклад освіти — Сальков
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/06/hr-drivetime-21-06-02_salkov_onufrik.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/06/hr-drivetime-21-06-02_salkov_onufrik.mp3
У батьків дітей із інвалідністю лишається законне право обирати заклад освіти — Сальков
0:00
/
0:00

Говорили з виконувачем обов’язків керівника експертної групи з питань позашкільної та інклюзивної освіти МОН Віктором Сальковим і головою правління ГО «Соціальна синергія» Маріанною Онуфрик.

Віктор Сальков: У будь-якому випадку, заклад освіти та форму здобуття освіти обирають батьки. Це їхнє конституційне право.

Спеціальний заклад освіти має дві форми: спецшкола та навчально-реабілітаційний центр. Вони відрізняються профільністю, забезпеченням реабілітаційними послугами. Навчально-реабілітаційні — для молодших учнів. При всіх школах є гуртожиток (пансіон). Батьки мають право, проживаючи в одній громаді, повезти дитину в іншу. У вихідні та під час канікул дитина має перебувати з родиною.

За заявою батьків дитина може навчатися у школі, яку вони оберуть, зі створенням для цього необхідних умов. Але якщо у громаді немає педагога, що спеціалізується на інклюзивній освіті, це буде неможливим. Проблема у нестачі фахівців. Але є випадки, коли громади знаходять таких педагогів.

Спеціально створені інклюзивно-ресурсні центри проводять комплексну психологічно-педагогічну оцінку дитини й видають рекомендації щодо її індивідуальної освітньої траєкторії. Яка потім буде реалізовуватися у закладі, який обрали батьки.

Із децентралізацією утримання спецшкіл та фахівців для інклюзивних класів для місцевих бюджетів у громадах — дороге. Складно доносити керівництву громад розуміння сервісів через потребу окремо взятої дитини.

Під час освітнього процесу учителю допомагає асистент. Тьютор надає супровід під час інклюзивного навчання, він є асистентом дитини.

Маріанна Онуфрик: На сайті Міністерства освіти і науки є цитата пана Шкарлета, у якій йдеться, що діти з порушеннями розвитку мають отримувати послуги у профільних спеціальних школах та центрах. Без альтернативи. Категоричне ствердження.

  • Нікого не хвилює, що йде згортання інклюзії. В Україні є 163 тисячі дітей з інвалідністю. Майже 155 тисяч з них є дошкільного і шкільного віку.

У закладах інституційного догляду навчається 17 200 дітей, 25 тисяч отримують освіту в інклюзивних умовах. Лишається 68 тисяч дітей з інвалідністю, які не увійшли у жодну статистику. Діти, які навіть не мають складних порушень розвитку, залишаються поза системою освіти. МОН їх не бачить.

Є факт, що у спецшколах навчаються діти без інвалідності. Що вони там роблять? Не поодинокі випадки, коли їх направляють туди новостворені ІРЦ.

  • До прикладу: п’ятьох дітей із однієї родини вилучили із соціальних причин і «запакували» у спецшколу для дітей з інтелектуальними порушеннями.

Нещодавні дослідження показали, що, до прикладу, у Дніпропетровській області, у 41% випадків діти потрапили у заклади інституційного догляду за направленнями ІРЦ. У Волинській області у 30% у такі спецшколи скеровують дітей сімейними групами.

Для розвитку інклюзивної освіти сьогодні нема політичної волі, на місцях у цьому прекрасно орієнтуються.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису