facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

У межах декомунізації треба ставити питання: чи правильно роздавати соціальне житло у власність безкоштовно — Комнатний

Верховна Рада доручила уряду сформувати єдину квартирну чергу. Це має стати першим кроком до розв’язання проблем із житлом в Україні.

У межах декомунізації треба ставити питання: чи правильно роздавати соціальне житло у власність безкоштовно — Комнатний
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про те, як зараз в Україні працює схема надання/отримання соціального житла розмовляли з головою правління «Держмолодьжитло» Сергієм Комнатним та експертом з житлової політики Павлом Федорівим.

Віола Бурда: Що вирішить формування єдиної квартирної черги і наскільки довго це може тривати? Адже наразі держава навіть точно не знає, скільки людей претендують на житло. 

Сергій Комнатний: Ця ініціатива сприятиме відновленню роботи Єдиного держаного реєстру громадян, які стоять на квартирному обліку. І за великим рахунком це добре, бо формуючи запити на житлові програми нам необхідно оперувати точними та офіційними даним на рівні держави, їх сьогодні у нас немає.

Віола Бурда: Якщо держава не має даних про чергу і скільки у ній людей, то як житло розподіляється зараз? 

Сергій Комнатний: А хіба у нас нині є соціальне житло, яке масово розподіляється і надається безкоштовно? Ні, такого загальнодержавного соціального житла, яке надається, як було раніше, немає.

Думаю, у межах декомунізації взагалі варто ставити питання: чи правильно роздавати соціальне житло у власність безкоштовно? Чи правильно це і як до цього підходять інші європейські країни. Адже сьогодні будь-яке житло, отримане як соціальне, можна приватизувати. По факту, держава має забезпечити безкоштовним житлом кожного, хто став на квартирний облік. Стати на нього не так і складно: необхідно на свою житлову площу прописати достатню кількість людей, а через деякий час стати на квартирний облік. І таким чином вийде, що вже держава винна житло.

Жодна країна світу не надає у власність ніякого соціального житла і не обіцяє цього, лише Україна обіцяє і не надає. Тобто ми багато обіцяємо, але найменше робимо. 

Під час ухвалення у Верховній Раді цієї постанови від депутатів звучали пропозиції щодо необхідності декомунізації Житлового кодексу, який діє у нас ще з 1983 року. І я з цим згоден, але декомунізація не повинна обмежуватися лише вилученням словосполучення «радянська Україна» тощо. Декомунізація має стосуватись зміни підходів та стандартів реалізації житлової політики.

Віола Бурда: Продовжуємо розмову з Сергієм Федорівим. Що ви думаєте про зміни, які пропонує вводити Верховна Рада? 

Павло Федорів: Думаю, це чудовий крок, якщо його, звісно, виконають. Бо ідея про те, що нам потрібно мати якусь житлову політику має опиратися на дані. Черга на житло не ведеться уже 7 років і загалом принцип її упорядкування потрібно було змінити вже давно, бо вона досі нараховується на квадратні метри, а не на фінансовий стан домогосподарства. Тому я думаю, що ці нововведення можуть бути чудовим способом провести ревізію того на що ми витрачали публічні ресурси і чого це допомогло досягти.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

«Йдеться про верхівку айсберга»: Левченко про зафіксовані злочини сексуального насильства

«Йдеться про верхівку айсберга»: Левченко про зафіксовані злочини сексуального насильства