У Європі все більш схильні розглядати конфлікт в Україні як внутрішній — Сергій Гармаш

Дванадцять кроків до більшої безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні — план із такою назвою презентували 14 лютого організатори Мюнхенської конференції з безпеки. Серед ініціаторів плану є і російська сторона

Ведучі

Віола Бурда

Гостi

Сергій Гармаш

У Європі все більш схильні розглядати конфлікт в Україні як внутрішній — Сергій Гармаш
https://static.hromadske.radio/2020/02/hr-drivetime-2020-02-14_garmash.mp3
https://static.hromadske.radio/2020/02/hr-drivetime-2020-02-14_garmash.mp3
У Європі все більш схильні розглядати конфлікт в Україні як внутрішній — Сергій Гармаш
0:00
/
0:00

Ініціатива запропонована Групою лідерів з питань євроатлантичної безпеки (Euro-Atlantic Security Leadership Group). До неї входять голови трьох великих міжнародних організацій та форумів, а також очільник російської ради з міжнародних справ:

• екс-міністр оборони Великої Британії Дес Браун (від Європейської мережі лідерів, European Leadership Network — це найбільший європейський аналітичний центр із питань безпеки);

• голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Фішингер;

• екс-сенатор США Сем Нанн та колишній міністр енергетики США, американський фізик-ядерник Ернест Моніз (від Ініціативи щодо ядерної загрози, Nuclear Threat Initiative);

• колишній глава МЗС РФ Ігор Іванов (від Російської ради з міжнародних справ).

Підписали план, окрім п’ятірки ініціаторів, понад 40 впливових фахівців у галузі міжнародної безпеки — лідери аналітичних центрів, зокрема, із Західної Європи, колишні дипломати.

 Про які кроки йдеться?

 Безпека

  • Відновлення роботи Спільного центру з контролю та координації (СЦКК). Ця російсько-українська група з контролю за дотриманням Мінського протоколу була створена у 2014 році, проте від самого початку РФ саботувала її роботу, а у 2017 році вийшла з неї остаточно.
  • Створення переговорної групи між військовими відомствами в нормандському форматі. Лідерам країн нормандської четвірки пропонується дати розпорядження про те, щоб діалог у форматі чотирьох країн було організовано також на рівні військових відомств (military-to-military).
  • Поліпшення та розширення свободи пересування. Пропонується збільшити кількість і поліпшити безпеку пунктів пропуску на лінії розмежування, зокрема, щоб забезпечити більш ефективну роботу Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ.

Гуманітарна сфера

  • Пошук зниклих безвісти на Донбасі. На цій проблемі зроблено особливий акцент: встановлення їхнього місцеперебування «має вирішальне значення для довгострокового врегулювання конфлікту, відновлення правопорядку та забезпечення прав сімей, які вижили», йдеться у документі. Для цього його автори також закликають виконати домовленості Паризького саміту і відкрити доступ Червоному Хресту та іншим організаціям на окуповані території України.
  • Планування і реалізація ініціативи з розмінування. Цей пункт пропонує, по-перше, негайно організувати навчальні програми серед дітей і дорослих у зоні конфлікту, щоб розповісти про небезпеку наземних мін та інших снарядів, мінімізуючи ризики травм і смертей. По-друге, владі України запропоновано розробити спеціальну програму та комплекс заходів з розмінування Донбасу.
  • Економічне відновлення Донбасу. Пункт базується на ідеях осіннього інвестиційного форуму в Маріуполі, де президент Володимир Зеленський та топ-чиновники України озвучили ініціативу про економічне відродження Донбасу. Мюнхенський план пропонує вже на Дельфійському економічному форумі (відбудеться в Греції 5−8 березня 2020) започаткувати таку ж ініціативу на глобальному рівні та організувати на її підтримку міжнародну донорську конференцію, «яка могла б включати і Росію». Зібрані кошти могли б надати «вирішальну допомогу у відновленні критичної інфраструктури, систем охорони здоров’я та освіти» на Донбасі.
  • Створення зони вільної торгівлі. Передбачається, що для відродження Донбасу він має стати частиною зони вільної торгівлі як з ЄС (у межах угоди України з ЄС), так і з Росією. Також озвучується ідея «цілеспрямованих заходів на підтримку експорту» з цього регіону.
  • «Дорожня карта» щодо антиросійських санкцій. Йдеться про те, що в разі підтримки «Мюнхенського плану» та при умові виконання вимог Мінських угоди РФ гіпотетично може розраховувати на «відповідні зміни» в санкціях — тобто їхнє ослаблення. Однак окремо відзначено, що такі можливості слід ретельно вивчити та опрацювати.
  • Усунення радіоактивних загроз.

Політична сфера

  • Новий діалог між євроатлантичними державами про взаємну безпеку. Ініціатор «Мюнхенського плану», група лідерів із питань євроатлантичної безпеки (куди входить і російська сторона) пропонує стати майданчиком для предметних і постійних контактів голів МЗС «євроатлантичних держав» та їхніх департаментів. Мета — розв’язання основних проблем безпеки «за допомогою динамічного процесу, який працює безпосередньо з ключовими розбіжностями». Такий діалог має бути узгоджений політичними лідерами країн.
  • Підтримка та визначення «сфер взаємодії» між ЄС і Росією. Йдеться про те, що в разі виконання Мінських угод Євросоюз готовий піти назустріч РФ у тіснішій співпраці в низці сфер «взаємного інтересу» — наука і дослідження, транскордонне та регіональне співробітництво тощо.
  • Запуск «нового діалогу про національну ідентичність» в Україні. «Новий інклюзивний національний діалог у всій Україні бажаний і міг би бути запущений якомога швидше. У такому діалозі мають брати участь лідери думок, провідні вчені та міжнародно визнані експерти. Повинні бути докладені зусилля для взаємодії з баченням сусідів України, зокрема Польщі, Угорщини та Росії. Діалог має торкатися тем історії та національної пам’яті, мови, ідентичності й досвіду меншин. Він має охоплювати [проблематику] терпимості та поваги до етнічних і релігійних меншин — як всередині країни так і в міжнародному контексті – для розширення взаємодії, інклюзивності та соціальної згуртованості».

Колишні дипломати США, урядовці та експерти оприлюднили спільну заяву, в якій обґрунтовують помилковість нових пропозицій щодо Донбасу, сформованих на Мюнхенській безпековій конференції. Заява оприлюднена на сайті аналітичного центру Atlantic Council, уривки із заяви переклала «Європейська правда».

Спільну заяву підписали, зокрема, колишні посли США в Україні Стівен Пайфер, Вільям Тейлор та Марі Йованович.

Пізніше текст документу було видалено з офіційного веб-сайту Конференції.

Про все це ми поговорили з президентом Центру досліджень соціальних перспектив Донбасу Сергієм Гармашем.

Сергій Гармаш

Сергій Гармаш: Якщо аналізувати ці 12 кроків, то вони не можуть бути реалізовані, тому що там йдеться про економічне відновлення, але не говориться про те, що спочатку треба територію звільнити, прибрати звідти незаконні збройні формування, повернути кордон, а потім можна там щось робити з економікою.

У Європі все більше схильні розглядати наш конфлікт як внутрішній, і це дуже видно по цьому документу. Більш того, я бачу тривожну тенденцію, що і наша влада поступово привчає нас до того, що в Мінську не три сторони — Росія, Україна і ОБСЄ як посередник, а ще є «ДНР» та «ЛНР». Адже ми часто чуємо того ж Пристайка, який каже про якісь позиції «Л/ДНР», які не можуть бути сторонами конфлікту. Мені здається, що є якісь домовленості, про які ми, можливо, не знаємо, ці симптоми я бачу з виступів наших керівників, що займаються Мінським процесом, адже все більше суб’єктності дається цим утворенням.

Мені здається, що є якісь домовленості, про які ми, можливо, не знаємо

А вчора був опублікований загальний доклад Мюнхенської конференції, і я звернув увагу на те, що там йдеться вже не про агресію Росії, а про сепаратистів, яких підтримує Москва. Якщо ми говоримо про те, що Москва ними керує, і США кажуть про це, то у докладі — Москва їх лише підтримує. Тобто теж надається суб’єктність сепаратистам, що вони — реальна сила і що з ними потрібно домовлятися Києву. Тому позиція організаторів і конференція стикується із позицією цього документу, тому я вважаю, що він був необ’єктивним.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.