У Давосі український уряд заявив про готовність до інвестицій, але не вказав, в які конкретно галузі – Геннадій Зубко

Всесвітній економічний форум у Давосі — чого вдалося досягти українській делегації?

Ведучі

Олена Новікова

Гостi

Геннадій Зубко

У Давосі український уряд заявив про готовність до інвестицій, але не вказав, в які конкретно галузі – Геннадій Зубко
https://static.hromadske.radio/2020/01/hr-drivetime-20-01-30_zubko.mp3
https://static.hromadske.radio/2020/01/hr-drivetime-20-01-30_zubko.mp3
У Давосі український уряд заявив про готовність до інвестицій, але не вказав, в які конкретно галузі – Геннадій Зубко
0:00
/
0:00

21-24 січня у швейцарському Давосі відбувся Всесвітній економічний форум, на якому була присутня і українська делегація.

Чого вдалося досягти, ми запитали в учасника форуму колишнього віцепрем’єр-міністра України, ексміністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка.

Геннадій Зубко: Давос є тим містом, де зустрічаються практично всі лідери європейських і світових країн. Там зустрічаються також політики, експерти і великий бізнес. І саме там даються меседжі щодо того, які є виклики і які є шляхи їх вирішення.

У цьому році бачення всіх країн стосувалося чотирьох напрямків. Перше питання – зміна клімату та впливу екології. І тут Україна ще може набувати додаткової ваги, тому що вона немає екологічних кордонів. Скільки б Європа не вкладала у відмову від атомної енергетики і зменшення викидів вуглецю, не допомагаючи Україні проходити цей шлях, нічого відбуватися не буде. Тобто Європа сьогодні повинна допомагати Україні. У зв’язку з цим ми працюємо з рядом європейських країн.

Скільки б Європа не вкладала у відмову від атомної енергетики і зменшення викидів вуглецю, не допомагаючи Україні проходити цей шлях, нічого відбуватися не буде

Друге питання – це виклики глобальних конфліктів, що ми відчули на собі перед Давосом в Ірані, і відчуваємо кожен день на сході України. Україну в Давосі називали центром гібридної війни, яка розв’язана в Європі.

Україну в Давосі називали центром гібридної війни, яка розв’язана в Європі

Третє питання – недовіра між країнами і народами, що зростає. Це питання не тільки між країнами, а ще й питання в середині країн – відносини між владою та людьми, що сплачують податки. Це ми можемо спостерігати в ряді європейських країн, коли ми бачимо мітинги та страйки.

Четвертий виклик – цифрові технології. З одного боку, ми розуміємо ініціативи, що сьогодні лунають від європейських лідерів і від світових лідерів щодо долучення цифрових технологій до тих процесів, до яких залучається людський ресурс, з іншого боку, це великий негативний процес, коли цифрові технології через великі дані маніпулюють ментальністю та свідомістю людей.

Зараз кожні 18 місяців інформація в світі подвоюється, і тому ініціатива Урсули Фон дер Ляйєн про створення великої хмари даних, які б могли формуватися, аналізуватися і бути в небезпеці, це також одне з питань, чи Україна долучиться до цієї ініціативи. Адже ми маємо дуже багато ініціатив, але не маємо конкретних проєктів, що, до речі, трошки зачепило нас в Давосі. Тому що не пролунало, на жаль, від уряду України конкретних планів та пропозицій.

Наприклад, маючи величезну територію Чорнобильської зони, яка може бути не тільки туристичною, а й технологічною, де можуть бути розміщені сервера, які не потребують присутності великої кількості людей, це ті речі, де Україна повинна потрапляти в тренд. Якщо Урсула Фон дер Ляйєн заявила про те, що вони готові сформувати один трильйон євро на те,  щоб і центр створити, і вкладати в екологію, ми повинні одразу вийти з пропозицією, що ми готові залучати ці кошти на територію України. Тому що від нас прозвучало, що ми чекаємо на інвестиції, але з іншого боку, ми не сказали – а в які конкретно галузі.

А зараз іноземні інвестори хочуть побачити напрямок, в який Україна хоче залучити ці інвестиції. Якщо ми говоримо про енергетику, то ми маємо казати, що готові запускати інвесторів на те, щоб видобувати газ і нафту, щоб зменшувати свою залежність від імпортного газу. Будь ласка — це конкретні проєкти, конкретні ділянки, конкретні корисні копалини, і ми повинні говорити, скільки ми хочемо залучити інвестицій. Адже кожна інвестиція повинна мати конкретні цифри: скільки інвестор отримає на свій вкладений капітал, коли він поверне ці кошти і хто гарантує, що ці кошти не будуть втрачені на території України.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.