Відставка Гогілашвілі була вигідна ОП, однак пов’язана зі зміною керівництва МВС — політтехнологиня

Пояснювали психолог, монітор з прав людини, консультант у сфері психічного здоров’я та наркополітики, координатор із розробки законодавства в галузі психічного здоров’я проєкту «Психічне здоров’я для України (MH4U)» Артем Осипян та політтехнологиня, президентка Української асоціації лобістів та професіоналів у сфері GR (Government Relations) Катерина Одарченко.

Артем Осипян: Це абсурд, коли в Україні іде війна з Росією, керівну посаду у МВС займає людина з чинним російським паспортом. Гогілашвілі працював у реабілітаційних центрах для наркозалежних, але у РФ. Проблема згаданих центрів у тому, що вони практикують викрадення та незаконне утримання людей. Така історія Гогілашвілі у наркополітиці. У нас така ж мережа, пов’язана з ним досі працює. Було багато досудових проваджень щодо його центрів, там жахливі речі відбуваються. Коли він прийшов на посаду, ми побачили, що заступник міністра просуває інтереси свого бізнесу, друзів, які є керівниками цих «реабілітаційних» структур. Це є зловживанням службовим становищем.

У чому проблема центрів?

Артем Осипян: Працівники цих приватних закладів викрадають людей під приводом скерування на лікування, госпіталізацію. Забрати людину на примусову госпіталізацію може лише психіатрична бригада. Без рішення суду людей примусово утримували у цих закладах. Це незаконно для таких центрів. Примус має застосовувати держава під контролем та чіткими вимогами. Ці центри фігурують у понад 100 провадженнях про побиття, катування, вбивства. Ми готуємо звернення до ДБР та НАБУ, проситимемо створення ТСК. Бо звільнення у даному випадкові не достатньо.

Гогілашвілі та репутація органів держвлади

Катерина Одарченко: Олександр Гогілашвілі має високу посаду, він заступник міністра МВС, а ми про нього дізнаємося зі скандалів. Зараз якийсь період сюрреалізму у цій владі, бо постійно змінюються міністри, їх усіх важко запам’ятати. Велика проблема, що ми дізнаємося про перших 1000 людей у державі зі скандалів. При чому вони неетичні. Ми маємо знати про позиції цих політиків. Чому вони не йдуть на комунікацію із журналістами? Чому суспільство від них цього не вимагає? Це не поодинокий скандал з одним чиновником. Це серйозна інституційна проблема.

Припускаю, що відставка пов’язана не зі швидкою реакцією на скандал, а з тим, що цю людину хотіли усунути від влади. Якщо ми подивимося на реакцію нинішньої владної команди, то не побачимо таких блискавичних реакцій на поведінку Третьякової. Тож відставку Гогілашвілі я пов’язую зі зміною керівництва у міністерстві.

У президента є люди, які з його точки зору, — незамінні. Тищенко, Арахамія поводяться часто некоректно, але їх не звільняють. Бо партійна структура є партійним проєктом. Тому президент не може сказати «бай-бай» всім представникам своєї команди, бо йому не буде з ким працювати. Інформпривід живе максимум тиждень, а потім люди забувають. Ця відставка, можливо, десь перегукувалася з позицією офісу президента. Імовірніше, вона пов’язана з необхідністю контролю та впливу на це міністерство.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS