Викладачі університету Шевченка самі не знають, що мають право обирати ректора – Хромець

Триває конкурс, оголошений Міністерством освіти, на посаду ректора Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Один із кандидатів на посаду — наш гість Віталій Хромець, який є наразі директором ГО «Несторівський центр».

Ведучі

Тетяна Трощинська

Викладачі університету Шевченка самі не знають, що мають право обирати ректора – Хромець
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/10/hr-drivetime-20-10-19_khromets.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/10/hr-drivetime-20-10-19_khromets.mp3
Викладачі університету Шевченка самі не знають, що мають право обирати ректора – Хромець
0:00
/
0:00

Поговорили з ним про його бачення університету як освітньої інституції.

Хто обирає ректора?

Віталій Хромець: На жаль, зараз більшість університетів має автократичну форму керування згори донизу. Це не проблема окремих ректорів. Проблема у тому, що до 2014 року ректора по факту призначали на довічне правління. Обирали делегати, які обиралися деканатами. У підсумку висувався чинний ректор і технічний кандидат. Технічний кандидат часто знімав свою кандидатуру на користь чинного ректора, тому делегати голосували за одну безальтернативну кандидатуру.

З 2015 року ситуація кардинально змінилася. Якщо говорити про університет Шевченка, то ректора обирають всі штатні викладачі, 5% іншого персоналу і 15% студентів від загальної кількості виборців. В університеті Шевченка це 3091 викладач, 581 студент і 350 осіб іншого персоналу. Я був здивований, але тільки один викладач сказав, що він знає, що буде голосувати. Всі решта переконані, що за нового ректора голосуватиме Вчена рада.

Про автономію університетів

Віталій Хромець: Взагалі природа університету полягає у тому, що мають реалізовуватися три автономії. Автономії корпорації викладачів, автономії корпорації студентів і автономія університету від влади держави, політичних впливів тощо. Саме з цього виникає університет у Середньовіччі.

Що таке корпорація викладачів? Викладач має бути автономним у власних інтелектуальних пошуках. Ніхто не повинен йому казати, що він повинен досліджувати. Крім того, результати своїх пошуків він повинен доносити до своїх студентів, тому він сам повинен сформулювати назву свого предмету. Кафедра має ці предмети зібрати в навчальний план, пропонувати освітню програму. Останній підпис на навчальному плані ставить не ректор, не декан, а гарант освітньої програми – завідувач кафедри. І всі питання, які стосуються кафедри й підготовки студентів за спеціальністю, мають вирішуватися тут же на кафедрі.

Політичні впливи

Віталій Хромець: Величезна проблема полягає у тому, що університет Шевченка, як і всі університети країни, не є автономним, хоча цього вимагає закон. Автономія полягає у можливості провадження вільних досліджень і у тому, що на університет не повинна чинити вплив влада, політичні партії, навіть владна партія. Не повинна впливати жодна ідеологія. Один із засновників класичного університету Олександр фон Гумбольдт сказав прекрасну фразу: «Університет існує не тому, що існує влада чи держава, а держава і влада існує тому, що існує університет». Тому що університет – це кузня творення еліти, яка творить, осмислює державу, просуває ідеї.

Тетяна Трощинська: Тобто якби вам, як ректору, «Слуга народу» запропонувала провести з’їзд парії у приміщенні університету, ви б що сказали?

Віталій Хромець: Я б відмовився. Це порушення закону. І якби мені сказали, що нам через це скоротять фінансування, я б відповів, що фінансує університети не партія «Слуга народу» чи інша якась партія, фінансує університет український народ зі своїх податків.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS