Я не згодна, що можна брати інтерв’ю хоч у чорта лисого, тільки б воно було з гострими питаннями — Лігачова
Свобода слова чи інформаційна війна: кому і чому можна\не можна давати слово в медіа?
Днями в соціальних мережах та в експертних середовищах виникла палка дискусія з приводу інтерв’ю блогера Дмитра Гордона, які він узяв у «експрокурорки» окупованого Криму, нині – депутатки Держдуми РФ Наталії Поклонської, та бойовика, «ексміністра» самопроголошеної «ДНР» Ігоря Гіркіна.
Нагадаємо, що Наталія Поклонська перебуває у розшуку СБУ, проти неї відкрите кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни). За даними прокуратури АРК, Поклонська, будучи представником окупаційної влади, сприяла забороні Меджлісу кримськотатарського народу. Також Поклонська брала участь у незаконному кримінальному переслідуванні учасників мітингу 26 лютого 2014 року під стінами Верховної Ради АРК.
Щодо самопроголошеного міністра оборони «Донецької народної республіки», громадянина Росії Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) відкрите кримінальне провадження за фактом створення терористичної організації та скоєння терористичних актів на території України. Крім того, Ігор Гіркін підозрюється у вбивстві пасажирів літака «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс МН-17 Амстердам (Нідерланди) — Куала-Лумпур (Малайзія), який було збито над Донеччиною.
Міністерство у справах ветеранів просить дати оцінку цим інтерв’ю. У самому відомстві інтерв’ю з Наталією Поклонською та Ігорем Гіркіним назвали пропагандою.
Чи варто журналістам брати інтерв’ю в таких постатей, ми запитали в шеф-редакторки інтернет-видання «Детектор медіа» Наталії Лігачової
Наталія Лігачова: Тут є дилема, хоча я маю однозначну думку з приводу того. Я не згодна зі своїми колегами у тому, що можна брати інтерв’ю в кого завгодно, хоч у чорта лисого, аби це було журналістське інтерв’ю – з гострими питаннями, з тим, щоб людина не змогла уникнути відповіді тощо. Якщо лисий чорт, то можна, значить, і у Чикатило взяти інтерв’ю до того, як його піймають. Але це можна було уявити собі раніше, адже з цими людьми можна було принаймні зустрітися для того, щоб в них брати інтерв’ю. Зараз ми вже бачили в ефірі одного з телеканалів джокера. Джокер – це анонім, який веде анонімний Telegram-канал. Ніхто не знає, хто за цим анонімом стоїть. Точно так само зараз можна вивести в ефір будь-якого терориста, будь-яку людину, яку підозрюють, і вона буде пропагувати свої погляди.
Я вважаю, що в наш час є доречним принцип, який використовує журналістика в багатьох країнах світу, що не можна давати слова терористам та людям, яких підозрюють у тяжких злочинах. А Гіркін та Поклонська – це люди, яких підозрюють в Україні в дуже жорстких злочинах. Я вважаю, що не можна давати слова цим людям.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.