Це дослідження покладено в основу повідомлення, що було спрямоване до Міжнародного кримінального суду в лютому 2019 року, і стосувалося питання використання цивільного населення під час блокування й штурму військових баз ЗСУ в Криму
Попереду жінки, цивільні чоловіки, за ними озброєні військові та спецназ — такий метод впливу на противника і, водночас, захисту для військових був досить поширений під час окупації Криму. Називається він «живим щитом». Його використання є міжнародним воєнним злочином та заборонене Женевськими конвенціями ООН. Попри це, «живі щити» з місцевих жителів чи інших цивільних російські військові застосовували при захопленні усіх стратегічних об’єктів у Криму.
Які дані підтверджують, що Росія дійсно використовували «живі щити» під час окупації Криму, ми розпитали в координаторки Офісу з розробки гуманітарної політики Олександри Дворецької.
Олександра Дворецька: Цей період, про який ми говоримо в дослідженні, говорить тільки про два місяця початку окупації Криму, і охоплює три важливі проблеми.
Це питання використання «живих щитів» військовими, коли цивільне населення, звичайні люди стоять перед військовими, а військові ховаються за ними для того, щоб до них не застосовували силу і вони не понесли втрати.
Другий аспект – це «зелені чоловічки». Росія не визнавала, що в Криму є кадрові російські військові, а казала, що там перебувають люди без розпізнавальних знаків. Вони часто називали їх «кримською самообороною», але це також є порушенням норм міжнародного права.
І третє питання, яке окреслюється в цьому дослідженні, це віроломство. Це коли використовується довіра для того, щоб вчиняти злочини. До прикладу, коли захоплювали будівлі Верховної Ради і Ради Міністрів Криму, використовували вдягнутих у форму української міліції російських кадрових військових.
У дослідженні описано чотири кейси, що стосуються блокування військових частин ВМС, під якими відбувалися сутички, які блокувалися цивільним населенням, за яким стояли російські кадрові військові.
Це дослідження, зокрема, показує, що ніякого «референдуму» у Криму не було, що всі рішення були прийняті задовго до того, як вони створили відповідну картинку для ЗМІ. Коли вони виключили українські канали, коли почали зникати люди, коли здійснювалися напади на громадських активістів і журналістів, тоді вже було розповсюдження фейків, що всі кримчани «проголосовали в едином порыве». А масові протести у кінці лютого, те, як півострів чинив супротив, часто ніхто не підсвічує».
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.