Фото: Володимир Зеленський
Третього жовтня новий генеральний секретар НАТО Марк Рютте відвідав Київ. Тут він зустрівся з Володимиром Зеленським та провів спільну пресконференцію з українським президентом. Візит до України став першим для Марка Рютте на посаді генсека НАТО. На думку Володимира Дубовика, це символічний крок та важливий сигнал як для України та Північноатлантичного альянсу, так і для Росії.
«Марк Рютте провів міжатлантичну раду й одразу ж приїхав в Україну, що підкреслює її підтримку. Хоча зрозуміло, що далеко не все залежить від генерального секретаря. Багато рішень ухвалюється на рівні держав, тобто окремих країн-членів НАТО. Але з точки зору генсека та штабу альянсу це теж важлива місія. Це координація, постановка питань, обговорень всередині альянсу, порядку денного.
Цим Марк Рютте показує значення для альянсу саме підтрики України. Побачимо, чи посприяє він на своїй посаді тому, щоб Україна й надалі отримувала таку ж чи більшу допомогу, якої ми зараз потребуємо. Роль Рютте тут велика. Будемо судити не за візитами й риторикою, а за справами. Але сподіваємося, що цей візит нам показує, що новий генсек на правильному шляху».
Як пояснює Володимир Дубовик, від генерального секретаря залежить далеко не всяя політика НАТО. Рішення альянс ухвалює шляхом голосування, в якому беруть участь представники кожної країни-члена.
«Генсек не приймає рішення, адже це міждержавний, а не наддержавний союз. Всі рішення ухвалюють консенсусом країн-членів. Якщо певна країна проти якогось рішення, то воно не проходить. Тому питання в тому, щоб нагадувати про щось країнам, звертати їхню увагу, ставити на порядок денний, ініціювати й підтримувати якісь рішення. В цьому полягає функція генерального секретаря. Але підштовхнути когось або змусити ухвалити певне рішення на рівні альянсу генсек не може.
Якщо порівнювати з паном Столтенбергом, то він теж був дуже послідовним та рішучим у своїй підтримці України. На прикладі його діяльності ми якраз побачили, що не все вирішує генеральний секретар».
Володимир Дубовик вважає, що НАТО почало діяти активніша в період повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а надто східні країни альянсу. За словами експерта, вони усвідомлюють, що загроза існує не лише для України, але й для держав-членів НАТО. Тим не менш, він вважає недостатньою діяльність НАТО й зазначає, що різні країни-члени підходять до питань війни з різним рівнем відповідальності.
«НАТО щось робить, але недостатньо і недостатньо швидко. Зокрема, щодо виробництва зброї, артилерійських систем, які потребують як Україна, так і країни НАТО. Воно ще не перебуває на гідному й однаковому рівні. Хтось виробляє стільки ж, як раніше, хтось більше.
Ми думали, що за ці два з половиною роки вони наростять виробництво значно більше, ніж воно було до початку повномасштабної війни. Але, на жаль, подекуди це відбувається дуже важко та повільно. Тому я б розділив заходи щодо безпеки самих країн-членів НАТО та щодо підтримки України».
На пресконференції в Києві обговорювали також питання збиття російської ракет над Україною, як це відбувається з іранськими ракетами над Ізраїлем. Там участь беруть країни-союзники. На думку Володимира Дубовика, це питання стосується як рішень конкретних країн, так і НАТО в цілому.
«Це важливе рішення на рівні окремої країни, і дискусії, думаю, будуть продовжуватися, але позиція всього альянсу є теж важливою, бо це колективна оборона. Якщо у відповідь на збиття російських ракет РФ завдасть удару по Польщі, то за неї потрібно буде відповідати й іншим, тому це не є питання лише уряду Польщі».
У липні цього року Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Марком Рютте як з майбутнім генсеком НАТО та обговорив майбутню співпрацю.
Першого жовтня Марк Рютте офіційно став генеральним секретарем НАТО. Головним пріоритетом альянсу він назвав саме Україну. Інші діячі оцінюють Марка Рютте як людину, яка вміє досягати поставленої мети й обговорювати можливі компроміси. Раніше Рютте обіймав посаду прем’єр-міністра Нідерландів. За його каденції країна, зокрема, передала Україні винищувачі F-16.
У квітні Володимир Зеленський повідомив, посилаючись на Рютте, що Нідерланди виділили ще один мільярд євро на військову допомогу Україні і 400 мільйонів євро на відновлення. Ці кошти виділять додатково до зобов’язань у межах двосторонньої безпекової угоди між країнами.