facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Які українські фільми 2021-2022 не можна пропустити?

Кінематографічні підсумки року.

Які українські фільми 2021-2022 не можна пропустити?
1x
Прослухати
--:--
--:--

Говорили з артоглядачкою Лєною Чиченіною.

6 найкращих українських фільмів, які радить дивитися Лєна Чиченіна:

  • «Носоріг»

  • «Погані дороги»

https://www.youtube.com/watch?v=l9mvzQo-bzs

  • «Королі репу»

https://www.youtube.com/watch?v=wr4AHkB6xRE

  • «Довбуш», від режисера фільму «Поводир» Олеся Саніна (2022)

  • «Стоп-Земля»

https://www.youtube.com/watch?v=Zunf1XQdNy4

  • «Мій юний принц»

Лєна Чиченіна: Загалом українські кінематографісти роблять однакові фільми. Йдеться про масові стрічки. Людям вони набридли. Більш серйозні фільми страждають від поганих розкруток. Багато хто звикли до держдотацій. Тому маємо певну кризу.

Щоб відійти від фільмів під копірку та повернути глядача на українські кінопокази, потрібно не боятися підіймати гострі, резонансні теми на кшталт обговорюваних нині «Don’t Look Up» («Не дивися вгору»), «Emily in Paris» («Емілі в Парижі»).

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Як діяти, якщо житло пошкоджене внаслідок обстрілу: інструкція від експертки

Як діяти, якщо житло пошкоджене внаслідок обстрілу: інструкція від експертки

«Не треба робити себе немічними»: пенсіонерка з Мирнограда про свій досвід переїзду до Києва

«Не треба робити себе немічними»: пенсіонерка з Мирнограда про свій досвід переїзду до Києва

«Аби потрапити на першу шпальту New York Times, треба, щоб відбулось щось дуже жахливе», — Вероніка Вельч

«Аби потрапити на першу шпальту New York Times, треба, щоб відбулось щось дуже жахливе», — Вероніка Вельч