facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Якщо за чотири роки доказів так і не знайшли, то є підстава вважати, що їх будуть «шити» — Басараб про справу Шеремета

Генпрокурор визнав, що доказів у справі вбивства Шеремета недостатньо. На якому етапі розслідування і що чекає Арсена Авакова в разі його провалу?

Якщо за чотири роки доказів так і не знайшли, то є підстава вважати, що їх будуть «шити» — Басараб про справу Шеремета
1x
Прослухати
--:--
--:--

Для передання до суду справи за обвинуваченням виконавців та організаторів вбивства журналіста Павла Шеремета потрібні додаткові докази, вважає генеральний прокурор України Руслан Рябошапка.

«Мені здається, що наразі має бути зібрано додаткові докази, щоб справу можна було передати до суду, оскільки зібраного обсягу доказів недостатньо», – сказав Рябошапка в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

Генпрокурор звернув увагу на те, що розслідування не зупиняється на етапі, коли людям повідомляють про підозру, додаткові докази мають збирати і згодом.

«Щоб зібрати додаткові докази, які підтверджують або спростовують провину цих людей, — а ми маємо рухатися в обох напрямках — підготовлено письмові вказівки прокурорів слідству і відповідно встановлено терміни розслідування. Будемо стежити за виконанням цих вказівок», — наголосив Рябошапка.

Варто зазначити, що на брифінгу по «викриттю» злочинців, де були присутні, зокрема, і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, і президент України Володимир Зеленський, Руслан Рябошапка чітко заявив, що «встановлено осіб, які вчинили вбивство».

Як розцінювати цю заяву, що це все означає для фігурантів цієї справи та яку відповідальність можуть понести посадові особи, ми запитали в адвоката однієї з підозрюваних у вбивстві Шеремета — Юлії Кузьменко Владислава Добоша, та політолога Михайла Басараба.

Владислав Добош: Ми просили почати нормальний юридичний процес з самого початку: ми показуємо свої аргументи, їх перевіряють, а потім порівняємо аргументи сторони обвинувачення і сторони захисту. Нарешті до цього прийшли. Адже в справі є лише єдиний «доказ», який по факту є сфальшованою експертизою, і коли вони почали рухатися в розслідуванні, вони всюди почали натикатися на непричетність цих підозрюваних людей до злочину.

І тепер, в першу чергу, треба вирішити питання щодо запобіжних заходів. Є достатньо доказів, які надані слідству, і які свідчать про те, що люди, яких наразі підозрюють у вбивстві Павла Шеремета, не мають знаходитися під запобіжними заходами, тим більше – під вартою.

Саме досудове розслідування, я сподіваюся, буде рухатися лишень у бік підтвердження позиції сторони захисту.

Михайло Басараб: Ми пам’ятаємо цей брифінг, на якому був і міністр МВС, і генеральний прокурор, і президент, але ми не знаємо, хто був реальним ініціатором проведення цього брифінгу, адже матеріалами слідства на момент цього брифінгу і момент ухвалення рішення про брифінг, володіли і представники МВС, і представники Генпрокуратури.

Мене дуже здивувала заява пана Рябошапки, оскільки, якщо ми уважно послухаємо ще раз той брифінг, то почуємо, що лише пан Рябошапка – генеральний прокурор України — назвав підозрюваних «особами, які вчинили злочин». Я хотів би вірити, що Генпрокуратура стоїть на сторожі законодавства, але коли генеральний прокурор називає підозрюваних особами, які вчинили злочин, а тепер ще й каже, що цих доказів недостатньо, в мене питання – де презумпція невинуватості?

Я спілкувався зі своїми колегами, які є фаховими адвокатами, і вони говорять, що якщо за майже чотири роки після скоєння злочину, немає достатніх доказів, а їх збираються зайти, то це підстава вважати, що ці докази будуть писати на коліні і шити білими нитками.

Справа знаходиться у підслідності МВС, відтак зараз для Арсена Авакова є загроза втратити міністерське крісло, я думаю, що пан Аваков це і сам розуміє. Але мені здається, що якщо немає достатньої кількості доказів і є розуміння, що здобути ці докази неможливо, і в Генеральної прокуратури, і в МВС є ще є час вибачитися.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Нагадаємо, 20 липня 2016 року в центрі Києва підірвали машину керівника інтернет-видання «Українська правда» Олени Притули, в якій перебував журналіст Павло Шеремет. Він загинув на місці незабаром після вибуху.

12 грудня 2019 року поліція провела низку обшуків і повідомила про підозру деяким фігурантам справи. Того самого дня відбувся брифінг за участю керівництва Нацполіції, МВС і президента України Володимира Зеленського, на якому було частково розкрито проміжні результати розслідування та названо імена підозрюваних у вбивстві Шеремета.

Про підозру у вбивстві Шеремета повідомлено трьом особам: військовій медсестрі Яні Дугарь, волонтеру та дитячому медику Юлії Кузьменко, а також музиканту та ветерану АТО Андрію Антоненку, усіх їх затримано. Подружжя Владислав та Інна Грищенки, також учасники АТО, були затримані в іншій справі, але є фігурантами справи щодо вбивства Шеремета.

Поділитися

Може бути цікаво

Деяким батькам легше купити айфон, ніж спілкуватися з дітьми — експертка

Деяким батькам легше купити айфон, ніж спілкуватися з дітьми — експертка

Влада не хоче говорити про демобілізацію, бо це передбачає мобілізацію — Інна Совсун

Влада не хоче говорити про демобілізацію, бо це передбачає мобілізацію — Інна Совсун