Якщо зараз не вводити додаткових обмежень, то вже в листопаді ми прирікаємо себе на серйозний локдаун — Ковтонюк
Карантин у тому вигляді, в якому він нині запроваджений в Україні, не здатен запобігти поширенню коронавірусу. Про це свідчить моделювання, яке зробила Київська школа економіки. Там вважають, що критичне навантаження на систему охорони здоров’я ймовірне вже у першій декаді листопада.
Вже відтоді в день може виявлятися до 10 тисяч нових випадків захворювання. Згідно з моделюванням Київської школи економіки, Україна рухається до найгіршого сценарію пандемії. Якщо ситуацію в зонах активного розповсюдження вірусу не взяти під контроль, то до кінця року від COVID-19 в країні може померти до 20 тисяч людей.
Тож в Україні необхідно змінити систему карантинного зонування. Адже навіть якщо поступово усі області опиняться у «червоній» зоні – ріст захворюваності триватиме.
Чому не спрацьовує карантин? Що варто змінити? Ми розбиралися із керівником Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Павлом Ковтонюком.
Павло Ковтонюк: Механізм впровадження карантину орієнтований на наслідки спалахів поширення інфекції, а не на самі спалахи. Він реагує на два показники: перший – кількість випадків на 100 тисяч населення, другий – завантаженість ліжок. І один, і другий показники будуть низькими у тих областях, де спалахи тільки починаються і де прискорюється поширення. Вони стануть великими тільки тоді, коли область, або район довгий час перебуватиме посеред серйозного спалаху, вже матиме тяжкі наслідки у вигляді тяжких хворих і заповнених ліжок. Ми вважаємо, що підхід, орієнтований на наслідки, є однією з проблем.
Друга проблема полягає у тому, що заходи, які передбачені для різних зон, застосовуються вибірково. Якщо подивитися на постанову Кабінету міністрів, яка передбачає обмеження, то вони доволі серйозні. Я б сказав, що вони найбільш серйозні у Європі. Але якщо подивитися на їх практичне застосування, то місцева влада, яка віднедавна також має голос у застосуванні заходів, обирає лише частину рекомендованих заходів. Зрештою фактично нівелюється ідея цих обмежень в цілому. Наприклад, зараз у Харкові, який перебуває у «червоній» зоні, застосовані доволі слабкі обмеження: проводяться масові заклади, працюють заклади харчування, ходить громадський транспорт тощо. Обмежили лише певні речі, такі як розважальні зони у ТРЦ.
Тому ми вважаємо, що має бути автоматичне застосування обмежень. Вони мають бути комплексні. Неважливо, чи подобаються вони, чи не подобаються конкретній місцевій владі.
У шахах існує поняття цугцванг, коли кожен хід веде до програшу. Зараз така сама ситуація: якщо не вводити обмежень, то все одно через деякий час їх доведеться ввести, тільки у більш жорсткому варіанті. Відкладаючи це рішення зараз, ми прирікаємо себе на серйозний локдаун, який був навесні. І це може статися вже у першій декаді листопада, коли навантаження на систему охорони здоров’я може досягти критичної позначки.
- Якщо зараз не вводити обмежень, то все одно через деякий час їх доведеться ввести, тільки у більш жорсткому варіанті
Тому наша рекомендація зараз – пакет дієвих комплексних обмежень, які вводяться саме там, де починаються спалахи, вводяться автоматично без застосування ручного режиму. Так, до речі, зараз діють європейські країни. Вони намагаються не йти в жорсткі локдауни, які були в них навесні, вони не обмежують роботу транспорту, вони не обмежують роботу шкіл і бізнесу, але вони розробили доволі серйозні пакети обмежень, які впроваджуються зараз, без очікування серйозних наслідків.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS