![«Граньоний стакан нікто не воровал»: чому українці досі ностальгують за СРСР](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fstatic.hromadske.radio%2F2024%2F07%2F03-57f25be199fac-8_lyubopytnyh_faktov_o_sovetskom_granenom_stakane.jpg&w=1366&q=75)
Із 28 квітня почнуть діяти нові вимоги переказу коштів: що зміниться?
Із 28 квітня в Україні почнуть діяти нові вимоги до ідентифікації платника та отримувача під час переказу коштів. Що тепер треба бути вказувати обов’язково?
![Із 28 квітня почнуть діяти нові вимоги переказу коштів: що зміниться?](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fstatic.hromadske.radio%2F2020%2F04%2Fperekaz.jpg&w=1366&q=75)
Нові вимоги передбачає Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Він вже набув чинності і містить дві основні вимоги:
- ідентифікація та верифікація платника;
- супроводити переказ коштів необхідним переліком даних щодо платника та отримувача.
Оновлені вимоги Закону не поширюються на:
- сплату житлово-комунальних послуг;
- оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
- сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
- перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
- всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
- зняття коштів з власного рахунку.
Регулятор рекомендував учасникам ринку завчасно проаналізувати свої внутрішні процедури (процеси) та привести їх у відповідність до вимог Закону, а також налаштувати автоматизовані системи таким чином, щоб забезпечити супроводження переказів коштів необхідною інформацією про платника та отримувача.
Що мається на увазі під верифікацією і ідентифікацією платника та отримувача, ми розпитали у головного редактора журналу «Деньги» Олександра Крамаренка.
Олександр Крамаренко: Ви раніше могли поповнювати чужу картку в терміналі, зазначивши виключно свій номер телефону, який міг бути передплаченим і щодо якого немає повної ідентифікації. Тобто за ним не закріплені паспортні дані, які прив’язані до цього телефонного номеру. І ви могли людині відправити від 8 тисяч гривень на день від одного відправника, це могло б помилково зарахуватися іншій людині, і ніхто б не знав, хто саме відправив.
Я так розумію, судячи з тексту, що тепер без виявлення — хто це відправляв, ця сума складатиме не більше 5 тисяч гривень. Якщо ви хочете відправляти більше, ви маєте ідентифікуватися. Наприклад, це можна зробити через банківську картку.
Загалом все це пов’язано з тим, що банк буде бачити, хто відправляє і кому відправляє. Це стосується фізичних осіб. По юридичних особах все дуже просто, тому що вони заздалегідь вже ідентифіковані.
Також в законі є певні речі, про які не повідомив Нацбанк. Запроваджується обмеження щодо переказів без відкриття банківських рахунків. Ліміт, до якого можна це робити — це 30 тисяч гривень. Наприклад, це міжнародні перекази.
Чи готові банки до запровадження онлайн-верифікації, що це таке і в якому випадку вона буде потрібна, про це ми розпитали в IT-юриста Антона Тарасюка.
Антон Тарасюк: Час онлайн-верифікації банків настав вже п’ять років тому, тому що коли, наприклад, ти телефонуєш до банку дізнатися про свій депозит, а тобі кажуть, що треба тільки прийти особисто, а ти не можеш, бо в країні карантин, то виходить, що вони повинні мати можливість онлайн верифікувати своїх клієнтів.
Зараз вводяться новації, які полягають у тому, що банки нас можуть ідентифікувати за допомогою ВANK-ID НБУ та дистанційного зчитування клієнтом даних свого біометричного паспорта. А найбільш цікава новина – це відео-інтервֹ’ю, яке банки будуть брати, щоб упевнитися, що ви – це ви.
Повну версію розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі.