facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Із 28 квітня почнуть діяти нові вимоги переказу коштів: що зміниться?

Із 28 квітня в Україні почнуть діяти нові вимоги до ідентифікації платника та отримувача під час переказу коштів. Що тепер треба бути вказувати обов’язково?

Із 28 квітня почнуть діяти нові вимоги переказу коштів: що зміниться?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Нові вимоги передбачає Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Він вже набув чинності і містить дві основні вимоги:

  • ідентифікація та верифікація платника;
  • супроводити переказ коштів необхідним переліком даних щодо платника та отримувача.

Оновлені вимоги Закону не поширюються на:

  • сплату житлово-комунальних послуг;
  • оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
  • сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
  • перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
  • всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
  • зняття коштів з власного рахунку.

Регулятор рекомендував учасникам ринку завчасно проаналізувати свої внутрішні процедури (процеси) та привести їх у відповідність до вимог Закону, а також налаштувати автоматизовані системи таким чином, щоб забезпечити супроводження переказів коштів необхідною інформацією про платника та отримувача.

Що мається на увазі під верифікацією і ідентифікацією платника та отримувача, ми розпитали у головного редактора журналу «Деньги» Олександра Крамаренка.

Олександр Крамаренко: Ви раніше могли поповнювати чужу картку в терміналі, зазначивши виключно свій номер телефону, який міг бути передплаченим і щодо якого немає повної ідентифікації. Тобто за ним не закріплені паспортні дані, які прив’язані до цього телефонного номеру. І ви могли людині відправити від 8 тисяч гривень на день від одного відправника, це могло б помилково зарахуватися іншій людині, і ніхто б не знав, хто саме відправив.

Я так розумію, судячи з тексту, що тепер без виявлення — хто це відправляв, ця сума складатиме не більше 5 тисяч гривень. Якщо ви хочете відправляти більше, ви маєте ідентифікуватися. Наприклад, це можна зробити через банківську картку.

Загалом все це пов’язано з тим, що банк буде бачити, хто відправляє і кому відправляє. Це стосується фізичних осіб. По юридичних особах все дуже просто, тому що вони заздалегідь вже ідентифіковані.

Також в законі є певні речі, про які не повідомив Нацбанк. Запроваджується обмеження щодо переказів без відкриття банківських рахунків. Ліміт, до якого можна це робити — це 30 тисяч гривень. Наприклад, це міжнародні перекази.

Чи готові банки до запровадження онлайн-верифікації, що це таке і в якому випадку вона буде потрібна, про це ми розпитали в IT-юриста Антона Тарасюка.

Антон Тарасюк: Час онлайн-верифікації банків настав вже п’ять років тому, тому що коли, наприклад, ти телефонуєш до банку дізнатися про свій депозит, а тобі кажуть, що треба тільки прийти особисто, а ти не можеш, бо в країні карантин, то виходить, що вони повинні мати можливість онлайн верифікувати своїх клієнтів.

Зараз вводяться новації, які полягають у тому, що банки нас можуть ідентифікувати за допомогою ВANK-ID НБУ та дистанційного зчитування клієнтом даних свого біометричного паспорта. А найбільш цікава новина – це відео-інтервֹ’ю, яке банки будуть брати, щоб упевнитися, що ви – це ви.

Повну версію розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі.  

Поділитися

Може бути цікаво

«Стрімкого скорочення рівня народжуваності не буде» — демограф

«Стрімкого скорочення рівня народжуваності не буде» — демограф

Російський слід та доступ до даних користувачів: чим небезпечна гра Hamster Kombat

Російський слід та доступ до даних користувачів: чим небезпечна гра Hamster Kombat

Реструктуризація українського боргу: чи вийде домовитися з кредиторами

Реструктуризація українського боргу: чи вийде домовитися з кредиторами

20 років ув’язнення за українську мову в соцмережах: історія викраденої волонтерки з Мелітополя

20 років ув’язнення за українську мову в соцмережах: історія викраденої волонтерки з Мелітополя