Звітування про витрати держкоштів з 1 копійки та зниження «допорогів»: що змінює нова редакція закону про публічні закупівлі

Вона, зокрема, вчетверо знижує суму, на яку можна проводити так звані «допорогові закупівлі»: якщо донині вона складала 200 тисяч гривень, з неділі це 50 тисяч гривень. З понеділка усі закупівлі на понад 50 тисяч повинні йти через ProZorro. Сподіваються, що так вийдуть з тіні мільярди гривень.

Також серед важливих нововведень, що полегшать бізнесу участь у закупівлях – можливість виправляти помилки у своїх тендерних пропозиціях. Постачальник матиме 24 години, після того, як замовник вкаже на помилку.

Постачальникам стане легше захистити свої права: змінюється розмір плати за оскарження. До нового закону вона була фіксованою — 5 та 15 тисяч гривень. А тепер залежатиме від очікуваної вартості закупівлі. І у разі перемоги скаржника йому повернуть гроші.

Крім цього, обіцяють, що нова редакція закону позитивно вплине і на розвиток електронного каталогу «ProZorro. Маркет». Бізнесу стане вигідніше співпрацювати з державою. В ProZorro зазначають, що потенційний обсяг каталогу – 23 мільярди гривень, саме на стільки провели допорогових закупівель минулого року. Аби продавати через каталог, постачальнику не треба готувати документи до кожної закупівлі, треба пройти кваліфікацію один раз, після цього розмістити товар в каталозі й очікувати замовлення.

Про ці та інші нововведення поговоримо з гендиректором ДП «Прозорро» Василем Задворним.

Василь Задворний: Що стосується допорогових закупівель, то тут все достатньо просто. Що таке допорогові закупівлі? Це закупівлі, які не регулюються законом: замовник сам обирає чи проводити тендер, чи проводити пряму закупівлю. Ми пам’ятаємо історію про дорогу в Тернопільській області, яку нарізали на 30 шматків по 20 метрів, уклали 30 прямих контрактів, і, уникнувши тендерної процедури, конкуренції та аукціону, витратили величезні суми.

Зараз допорогова сума в 50 тисяч суттєво ускладнює корупційні оборудки і суттєво спрощує доступ до ринку публічних закупівель тим постачальникам, які готові брати в них участь.

І головне, окрім зниження порогу, те, що звітування про витрати державних коштів стають обов’язковим з 1 копійки. Тобто тепер ми будемо бачити, як держава витрачає кожну копійку.

Всі ці речі робляться для однієї простої цілі: ми маємо розуміти, як держава витрачає наші гроші. Особливо зараз, в умовах пандемії, коли дійсно величезні кошти спрямовуються на подолання наслідків світової кризи. Ми б хотіли розуміти, що ці кошти витрачаються ефективно.

Однак наразі чинні ще допорогові закупівлі на суми до 200 тисяч гривень. І дехто вже саркастично назвав 17 квітня «Всеукраїнським днем дерибану бюджетних коштів». Це слова голови громадської організації «Рівненський центр Соціальне партнерство» Святослава Клічука. На своїй сторінці у Facebook він розповів, що відбувається в останній день перед зниженням тендерних порогів.

«Купують все, що треба і не треба. Хто не встиг точно визначитися, що купувати, купує щось на 199 тисяч 999 гривень, потім розберемося, що саме і в якій кількості». Він наводить низку прикладів в Рівному та області:

• інтернат поспішає вкласти бруківку на 199 тисяч 450 гривень; іграшок на 199 тисяч купують освітяни рівненського району, невідомо яких і скільки, фотографічного обладнання на 199 тисяч, меблів на 198 тисяч 900 гривень, і ще десятки подібних закупівель, де невідомо що і скільки купують;

• генплан за 199 тисяч 546 гривень купує Рокитнівська селищна рада; поточний ремонт теплиці за 199 тисяч 844 гривні замовляє міське об’єднання парків міста Рівне; перевезення організованих груп за 199 тисяч 840 гривень замовляє Вараська міська рада, при цьому кого і куди вести – поки  не ясно, але діапазон широкий – від дітей на відпочинок до призовників в армію.

 Чи відбувається таке по всій країні, ми поцікавилися в журналіста, редактора сайту «Наші гроші» Юрія Ніколова.

Юрій Ніколов: Це популярна проблема так званих «допорогів». Держава дозволяє своїм замовникам купувати щось без тендерів на суму до 200 тисяч гривень і вони цим радо користуються, замовляючи щось по 199 тисяч гривень. Більш зрозумілим не дуже добре підґрунтя цих закупівель стає тоді, коли ми приходимо до кінця року. У грудні, в останні тижні перед закінченням року, коли у бюджетних організацій закінчується час на освоєння коштів, які їм видають, вони намагаються купити будь-що за будь-які гроші. І ми бачили, що у грудні в останні тижні ці закупівлі по 199 тисяч зростають у два-три рази. Тобто неймовірні гроші невідомо за що. Я одного разу навіть бачив м’ясо по 500 гривень за кіло.

А з 19 квітня, коли «допорог» буде у 50 тисяч гривень, ми побачимо багато закупівель по 49 тисяч. Тут же питання не в порозі, з якого починають взагалі хімічити, а в тому, що він взагалі існує. Тому що алхімія непокарана.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.