Незалежні медіа можуть пропонувати простір поза інформаційною бульбашкою — Соломія Боршош

У травні Громадське радіо запустило Patreon — можливість регулярної підтримки. Щомісяця у прямому ефірі ми знайомимося із тими, хто підтримує вдумливу розмову. Ці люди можуть також пропонувати теми для наших нових ефірів і ми охоче їх висвітлюємо у наших програмах.

Людмила Малес: Із Громадським радіо я з 2013 року, з часів Революції Гідності. Відтоді беру участь у Спільнокоштах. За це маю не лише актуальну інформацію про події, а й, як це не парадоксально, поповнення власних ресурсів. Є таке психологічне правило: щоб уникнути фрустрації, зосередься на тому, що можеш контролювати.

• Відтоді, у будь-якій складній соціально-політичній ситуації я переказую кошти Громадському радіо. Раджу це робити іншим.

Підтримка через Patreon зручна тим, що не потрібно самій щомісяця згадувати про внески. І ти спокійна за те, що твоя крапля в океані працює. Та ще й мультиплікується, бо це ЗМІ, яке ширить інформацію. Варто відповідально обирати медіа. Свій вибір я зробила. І це понад 90% мого всього радіослухання.

Соломія Боршош: Я професійно цікавлюся питаннями: для чого були профінансовані ті чи інші соціальні проєкти. Медіа у моєму дослідницькому житті займають багато місця. Я підтримую не лише вас. Громадське радіо для мене займає не ключову за обсягом роль. Але основною вона стає у той момент, коли мені відомо, що у суспільстві, в Києві чи в іншому місті відбувається якась складна ситуація. Коли мені потрібно розібратися, я не хочу читати надто багато коментарів у Facebook, я вмикаю Громадське радіо.

• Громадського радіо — це медіа, яке допомагає розібратися. Я підтримую медіа, які своїм вибором тем, тим, як вони транслюють меседжі, як ведуть програми, пишуть тексти, відповідають моєму баченню.

Я обираю ЗМІ, які дають багато різних думок, заохочують не обирати одну сторону, бачити лише чорне чи біле, а захоочують розібратися, що саме було не так. Зараз ми спостерігаємо глобальні тенденції до поляризації. Нам пропонують відключатися від інших спільнот, громад, залишатися у своїй інформаційній бульбашці. Інколи вона настільки зменшується та затискає, що з неї неможливо вийти. Незалежні медіа можуть пропонувати простір поза бульбашкою.

Людмила Малес: Коли я слухаю Громадське радіо і чую фразу: «Ми зверталися до речниці того чи іншого політика, запрошували висвітлити їхню позицію», а вони не відповіли, то це і є їхнє повідомлення. Тут журналістські стандарти уже дотримані. Згадане ігнорування — це також повідомлення. Корисно розуміти, чому, хто і як хоче комунікувати.

• Я використовую матеріали Громадського радіо у своїй викладацькій роботі.

Коли ми говоримо на гендерних студіях магістерської програми про дискурс та практики фемінітивів, то наводжу як приклад фемінітиви у редакційній політиці Громадського радіо. Але разом із тим ви подаєте й інші точки зору на це. Ви маєте повагу до експертної думки та доказової бази.

• Як людина, яка часто була у ваших ефірах, я не маю того посмаку, коли мої думки пошматували та ще й проілюстрували не тим фото. Ваш підхід дуже цінується у науковому середовищі.

Між собою обговорюємо це. Зичу вам процвітання без вигорання. Приймайте допомогу і майте від того збільшення аудиторії та успіх. Для мене ви дуже важливі.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS