«Якщо продукт потрібен, він не зникне»: історія зростання платформи для креативних індустрій CASES під час війни

Партнер проєкту CASES — соціальна мережа та EdTech-платформа для креативних індустрій.

Євгенія Гончарук: Що таке креативні індустрії у сучасному світі? 

Анатолій Попель: Просто кажучи, креативні індустрії — це сукупність галузей, утворених та тих, що існують, унаслідок створення продуктів за допомогою таланту та інтелекту. До таких галузей відносять:

• ІТ;
• мистецтво;
• рекламу;
• дизайн;
• архітектуру;

Будь-яка індустрія, створена шляхом поєднання таланту, творчості та розуму й представляє креативну. Сьогодні у світі вони мають величезне значення, є значущою частиною світової економіки.

Загалом у світі на креативні індустрії припадає майже 3% світового ВВП. Наприклад, кілька років тому у Європі аналізували, яка доля європейського ВВП припадає на креативні індустрії. З’ясувалося, що вона становить майже 2,5%. Це на 0.5% більше, ніж харчова, алкогольна та тютюнова промисловості разом. Це дуже суттєва складова економіки. Креативні індустрії створюють продукт, на який є великий попит, бо світ цифровізується  і потребує нового типу продуктів. Тож виходить, що креативні індустрії не існують окремо. Вони живуть у симбіозі з іншими індустріями. І це є новим способом співіснування зі Старим світом. Лідери держав дедалі більше розуміють важливість креативних індустрій, підтримують їх. Є величезні програми такої підтримки. Зокрема, «Креативна Європа» – це програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів.

Євгенія Гончарук: Наскільки Україна, українська влада розуміє, що креативні індустрії є перспективними та потрібними? Як підтримує їх?

Анатолій Попель: В Україні роль креативних індустрій відчутно зростає. У 2019 році з’явилося законодавче визнання цих галузей. Існують реальні програми їхньої підтримки. Вони з’явилися після Революції Гідності. Був створений Український культурний фонд, який націлений на розвиток українських митців, театрів, кіновиробництва тощо. Усе українське кіно, яке виходило на великі екрани, було підтримане державою. На жаль, через війну, діяльність УКФ не така активна. Однак ми залишаємося у контакті з фондом. Бачимо, що він продовжує свою діяльність, хоч і не має можливості фінансувати індустрію. Але вона не полишена.

Очевидним є розуміння на рівні держави, що креативні індустрії важливі сьогодні. В Україні є Міністерство цифрової  трансформації. Тенденція є хорошою. Я бачу, що інтерес держорганів до креативних індустрій зростає. Це є наслідком розуміння, що сьогодні креативні індустрії є значущими. Навіть в умовах війни ІТ створюють цінності, які зберігаються у цифровому вимірі. Тож вони є актуальними постачальниками послуг, їм вдається залишатися конкурентоспроможними. У деяких компаній виходить навіть зростати. Кроки держави назустріч інноваційним компаніям були значними.

Нещодавно в Україні запустили програму освіти для молодих фахівців, які хочуть долучатися до креативних індустрій, «ІТ Generation», яка є напівдержавною.

Як  CASES вдалося втриматися на плаву та вирости під час війни?

Євгенія Гончарук: CASES, попри повномасштабну війну, вдалося не просто втриматися на плаву, зберегти команду, а й показати зростання.  Розкажіть, будь ласка, як ви подолали цей шлях? 

Анатолій Попель: CASES —  це соціальна мережа, яку ми створили в Україні для креативних індустрій. Як і для фахівців, талантів цих галузей, так і для бізнесів, і для тих, хто з ними взаємодіє. Ідея була такою: створити майданчик, на якому усі представники креативних індустрій можуть знайомитися між собою, взаємодіяти, знаходити один одного. Ця екосистема, у нашому розумінні, поєднувала кілька важливих компонентів:

• система, у якій зібрали докупи усіх представників українських  креативних індустрій і могли створити каталог їхній каталог;
• демократизація медіакомпоненту, бо часто продакшени, редакції, є невеличкими командами й у них обмежені ресурси для власного просування. Креативним індустріям складно працювати з медіа, бо вони говорять з тими, хто вже став цікавим, відомим. Ми хотіли зробити так, щоб будь-яка компанія отримала можливість вільного доступу до нашої стрічки. У нас є можливість для усіх говорити про усе відкрито, отримувати аудиторію, популяризувати свій бренд, мати сторінку в мережі, де зібрана інформація про твою діяльність.

Як працює освітня платформа  CASES?

Анатолій Попель: У нас ще була мрія — освітня платформа для розв’язання проблем молоді, яка долучається до індустрії.  Бо 95% людей, які йдуть в освіту, байдуже яку, шукають там не контент, а кар’єру. Ми хотіли, щоб освіта та ринок праці були поєднані в одному просторі, щоб студенти та студентки отримували знання одразу у програмах, підлаштованих під вакансію. А щоб так сталося, треба, щоб вакансії впливали на освітні програми, гнучко змінювали їх під потреби ринку.

Після 24 лютого, протягом кількох днів у нас було фаталістичне відчуття. Думали, що нікому не будемо завтра потрібними. Згодом, десь за тиждень, почали аналізувати, чим можемо бути корисними. Зрозуміли, що маємо освітній компонент. До цього встигли самостійно зробити кілька курсів і вони просто лежали. Розуміли, що нічого на них не заробимо. Але, якщо перемикнемо людей з відстежування новин у Telegram на навчання, то їм стане легше. В освітній продукт, який ми проєктували, закладали речі, націлені на те, щоб зробити процес не токсичним, комфортним. Ми відкрили платформу. Виявилося, що освіта у такий період є класним способом зайняти мозок, перемикнутися, раціоналізувати своє життя.

Ми почали отримувати велику кількість користувачів. Це оживило команду. Укінці березня ми подумали, що якщо це справді потрібно, можна попросити користувачів донатити нам. На наш подив, отримали вагому підтримку. Це дозволило нам сплачувати податки, зарплати. Ми тоді зрозуміли, що якщо продукт потрібен, він не може зникнути. У нас була історія раптового зростання: за пів року стрибнули від 18 тисяч користувачів до 110 тисяч.

Чи усі охочі можуть долучитися до освітніх курсів CASES?

Євгенія Гончарук: Які курси у вас зараз найпопулярніші? Чи можуть охочі долучитися до вас сьогодні чи найближчим часом? 

Анатолій Попель: Так, можна долучитися. У червні ми почали повертати передплати, бо нам потрібно було комерціалізуватися.

• Ми змогли коштом грантів зменшити вартість навчання. До війни вона була 550 грн щомісяця. Зараз —  350 грн.

Ми втілили концепцію бібліотеки курсів. Ти маєш можливість отримати одну передплату за 350 грн на місяць. Це доступно.

• Зараз у нас фокус на двох напрямках: ІТ і дизайн (графічний та інтерфейсів). Зараз люди цікавляться дизайном інтерфейсів, тому курси є доволі популярними.

Фронтенд курси зараз теж є актуальними. Можна долучатися будь-коли. Особливість: ти не прив’язаний до календаря, можеш почати навчатися хоч зараз. Можна рухатися у своєму темпі. Це дуже зручно, бо зараз починаємо експериментувати із живими форматами, тож дуже швидко відчули їхні проблемні місця за нинішніх умов: важко передбачити графік навчання. У наших курсах ця проблема вирішена тим, що вони побудовані шляхом комбінації записаних матеріалів та інтерактивних модулів, доступних тоді, коли у тебе є доступ. Відповідно, навчатися можна зараз, у цих умовах.

Євгенія Гончарук: Здобувши таку освіту, можна не боятися, що не знайдеш роботу? 

Анатолій Попель: Це було б дуже сміливим твердженням. Насправді проблема пошуку роботи є значущою. Вона полягає у тому, що український бізнес зараз дуже обережно наймає нових людей. Випускники та випускниці курсів мають бути притомними, що їх навіть, на жаль, не можна назвати молодшими фахівцями, бо це той рівень, який є мінімумом того, що має знати, уміти молодший фахівець. Однак ми працюємо над тим, щоб їм допомагати: готуємо програми з бізнесами щодо працевлаштування, ведемо канал, пов’язаний з вакансіями: «CASES Jobs». Розуміємо, що кількість вакансій є диспропорційною кількості випускників. Треба одразу будувати правильну стратегію своєї самореалізації. Вона частково криється у тому, що якщо ти не маєш доступу до вакансій, ти не повинен опускати руки і маєш пам’ятати про свою самобутність у цій індустрії. Ти можеш бути фрилансером. Тоді з’явиться досвід, необхідний для отримання роботи. Ми створюємо відповідні тренінги, курси набуття мережі контактів. Будуть з’являтися курси щодо фрилансу, підприємництва, фінансової грамотності, продажів, маркетингу, брендингу тощо.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

---

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

---

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS