Підтримка програми ЄС «Креативна Європа»: як отримати культурним організаціям

  • Микола Ульянов — керівник Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні, проєктний менеджер у сфері культури, фахівець з культурного туризму та екскурсійної діяльності, музикант.

Участь України в підпрограмі МЕДІА

Микола Ульянов: Залученість до програми ЄС «Креативна Європа» в Україні — це виняткова можливість, особливо важлива сьогодні в контексті обмеженого фінансування секторів культури та креативних індустрій з боку держави.

Українські організації залучені, зокрема, до підпрограми МЕДІА, до якої належить саме аудіовізуальний сектор, а не засоби масової комунікації. Ця підпрограма є основною за обсягами фінансування в «Креативній Європі», адже на неї припадає 58% від загального обсягу коштів. Крім того, вона є найбільшою за кількістю конкурсів.

  • Україна бере участь у програмі ЄС «Креативна Європа», але для того, щоб повною мірою долучитись до підпрограми МЕДІА, потрібна ратифікація додаткової угоди. Відповідний процес наразі триває. Тим не менш, на рівні Європейської виконавчої агенції з питань освіти та культури, що імплементує програму, ухвалено рішення, що організації з України можуть подавати заявки на всі без винятку конкурси підпрограми МЕДІА вже зараз. Але обрані заявники зможуть отримати фінансування через 8-12 місяців, лише якщо етап ратифікації буде цілком завершений до того моменту.

Передбачається, що є достатньо часу для вирішення цих формальних питань на рівні законодавчої гілки влади. Тому я закликаю всіх представників аудіовізуального сектору подавати заявки на відповідну програму, адже це можливість здобути необхідну підтримку. Ратифікація має відбутися в другій половині 2025 року, оскільки етап оцінювання заявок припадатиме на серпень-жовтень, за чим слідуватиме етап підписання грантових угод.

Із 2014 до 2024 року Україна була частковим учасником підпрограми МЕДІА, маючи різні повноваження в різні періоди. До 2021-го українські організації аудіовізуального сектору брали участь у підпрограмі лише як партнери, а не координатори консорціумів або головні бенефіціари.

Із 2021 року до 2024-го вони мали змогу брати участь лише в чотирьох конкурсах з 16-17 наявних.

  • Але відтепер Україна не матиме обмежень ні щодо конкурсів, у яких можуть брати участь наші організації, ні щодо ролей, які вони можуть посідати. Різні конкурси є різною мірою релевантними для українських організацій. Десь ми маємо гарний змагальний потенціал і шанси здобути підтримку, а десь наші можливості є більш обмеженими в силу об’єктивних причин.

Україна як учасниця програми ЄС «Креативна Європа»

Микола Ульянов: Підпрограма МЕДІА поділяється на кілька кластерів. Перший із них присвячений контенту, тобто створенню аудіовізуальної продукції. Другий — бізнес-кластер, конкурси якого пов’язані з розробкою різноманітних інноваційних управлінських рішень та дистрибуції аудіовізуальної продукції.

Наше бюро вважає, що великий потенціал України пов’язаний з конкурсом розробки відеоігор та імерсивного контенту. Підтримка цього напрямку й увага до нього в Євросоюзі зростає, адже це можливість створення аудіовізуальних продуктів з великою доданою вартістю.

  • Відповідний конкурс відкритий до 12 лютого, тож закликаємо всіх можливих учасників слідкувати за нашими соцмережами та сайтом, де ми публікуватимемо оголошення про вебінари. На них ми детально обговоримо умови конкурсів та дамо відповіді на запитання майбутніх учасників.

Також є конкурс на розвиток талантів та навичок, що присвячений підтримці нових креативних процесів. Наприклад, міждисциплінарній співпраці, інноваційному сторітелінгу, впровадженню цифрових інновацій у виробництві та постпродакшені. Протягом попередніх чотирьох років українські організації були активними в конкурсах для фестивалів, зокрема у сфері кінематографу. «Молодість», Одеський міжнародний кінофестиваль, Київський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів є грантерами програми.

Україна отримує значну підтримку в багатьох конкурсах, особливо підпрограми «Культура». Особлива підтримка надається конкурсу «Поширення європейських літературних творів», адже українські книговидавництва є одними з його лідерів. Багато колег радили мені закликати українських книговидавців бути зараз дуже активними, адже через наші безпекові обставини ми перебуваємо у фокусі, нам надають особливі преференції.

Цьогорічні зміни в програмі

Микола Ульянов: Загалом фундаментальних змін в умовах для заявників, ймовірно, не буде до кінця 2027 року, оскільки програма є визначеною до того часу. Тим не менш, щороку відбуваються певні коригування.

Дуже важливою є зміна умов подачі на конкурс «Європейські проєкти співпраці». Він є головним у програмі ЄС «Креативна Європа», адже репрезентує її з точки зору структури та сутності. Передусім цей конкурс передбачає транскордонну співпрацю. Неможливо виконувати проєкти за умовами цього конкурсу без формування стійких та ефективних консорціумів.

Протягом останніх трьох років кількість поданих на нього заявок зростала: з трохи більш ніж 600 заявок у 2022 році до майже тисячі в 2024-му. До слова, кількість українських заявників також стрімко зростає. Але бюджет цього конкурсу залишається майже сталим — близько 60 млн євро на рік. Зріст кількості та якості заявок суттєво підвищує рівень конкуренції, внаслідок чого в 2023 році тільки 26% заявок отримали підтримку, а в 2024-му — 17%.

Для того, щоб цей відсоток зріс, цьогоріч додалася умова. Тепер одна організація, тобто одна юридична особа, може подавати на конкурс тільки одну заявку в якості лідера консорціуму та до двох заявок у статусі партнера. Раніше кількість цих заявок була нелімітованою, й окремі організації подвали одразу декілька заявок.

Спецконкурс для України та перспективи

Микола Ульянов: Спеціальний конкурс для України або «Конкурс для підтримки вимушено переміщених осіб України та культурного та креативного секторів» — це унікальне явище, вперше запроваджене в 2022 році. Обсяг підтримки становив 5 млн євро. Здобули її тоді три консорціуми — громадська організація «Інша освіта», фонд «Ізоляція» та Національна спілка архітекторів України.

Ці організації отримали кошти, щоб за певними правилами відкрити власні спрощені та найбільш актуальні сьогодні грантові програми для українського сектору культури. Подібним чином це відбуватиметься й цьогоріч. Ми підтримуємо механізм субгрантингу, адже він є зручнішим для кінцевих бенефіціарів та показу позитивні результати. Загалом спецконкурс для України — це єдиний приклад підтримки програмою ЄС «Креативна Європа» однієї конкретної країни.

Процес залучення України до створення культурних продуктів та їх обігу в Європі розпочався не так давно. Подальша роль нашої країни в цьому явищі залежатиме від активності й спроможності українських організацій культурного та креативного секторів.

Наш потенціал є дуже великим, на що ми вказуємо в промоції. В Україні є дуже багато професіоналів у сфері культури, які часто можуть реалізувати проєкти дешевше, ніж у країнах Європейського Союзу.

У 2023 році українські організації сумарно здобули майже 5 млн євро в рамках програми ЄС «Креативна Європа». Крім того, ми вирахували, що обсяг підтримки українських організацій в консорціумах, в яких вони реалізовують проєкти, сягає 30%, що є дуже високим показником, а це свідчить про активну діяльність наших організацій.


«Креативна Європа» — це програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. Метою програми є захист, розвиток та промоція європейського культурного та мовного розмаїття та спадщини, а також підвищення конкурентоспроможності та економічного потенціалу сектору культурних та креативних індустрій, зокрема аудіовізуального. Україна стала учасницею програми у 2016-му році. З того ж часу українські заявники можуть отримувати грантову підтримку в понад 30 різних конкурсах. Загальний європейський бюджет програми 2021-2027 років складає 2,44 млрд євро. Наразі програма працює в 40 країнах.
В Україні постійно працює Національне бюро програми, яке надає консультаційну підтримку українським заявникам та поширює актуальну інформацію про програму.

Теги: