pixabay.com
Як використовувати інструмент SaveEcoBot для перевірки забруднення повітря та в чому ще він буде корисний, читайте за посиланням.
Насправді екологи працюють у різних структурах: державних чи комерційних, де отримують зарплату. Така робота може впливати на їхню позицію щодо тієї чи іншої проблеми. На це варто зважати. Є екологи, які не працюють на державу чи бізнес і живуть за гранти, але таке фінансування потребує звітності. Є екологи, які мають іншу роботу, за її рахунок фінансують своє хобі. Тож насправді мотивацією є не стільки гроші. Експертка громадської організації Save Dnipro Ірина Черниш говорить, що зацікавилася забрудненням повітря, тому що її дитина почала хворіти.
Якщо екологів чи активістів називають терористами, варто подивитись, чи є докази для таких звинувачень, розповів співзасновник громадської організації Єдина планета Павло Вишебаба. Він зазначив, що таку думку часом озвучують виробники.
Цей міф спростовують данці. Цього року на парламентських виборах у Данії перемогла Метте Фредеріксен від соціал-демократів, вона заручилася підтримкою Соціалістичної народної партії, Червоно-зеленої коаліції та ліволіберальної Радикальної партії Венстре. Головні обіцянки уряду — захист клімату і соціальна держава: до 2030-го року викиди СО2 повинні бути знижені на 70 відсотків. Данці вирішили — екологія для них важлива, тому й політики почали серйозніше ставитись до проблем екології.
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), сільське господарство і тваринництво — другий за масштабами сектор утворення парникових газів. Викиди парникових газів від сектору тваринництва становлять 18% усіх викидів, пов’язаних з людською діяльністю, Це більше, ніж весь транспортний сектор планети, пише Екодія. Організація ще дослідила, що тваринницькі підприємства залежать від екстенсивного сільського господарства. Це передбачає використання значної кількості добрив, які забруднюють повітря, ґрунти і води.
Лідерка проєкту «Україна без сміття» Євгенія Аратовська каже, що колись теж так думала, але, розпочавши працювати в цьому напряму, зрозуміла, що це зовсім не так: на транспортування, пересортування, оренду офісу та інші витрати йшло багато коштів.
Нібито краще або не сортувати взагалі, або відмовитись від усього, щоб не сортувати. Але відмовитися від пластикової упаковки та інших речей, які можна переробити, вийде далеко не у всіх, а не сортувати взагалі — означає лише збільшення площ сміттєзвалищ.
Наприклад, забруднений їжею пластиковий посуд непридатний для переробки, говорить лідерка проєкту «Україна без сміття». Навіть якщо певну сировину і переробляють, є ризик, що вона не потрапить на переробку, а поїде на спалення. Суспільство має контролювати, що відбувається з відходами, вважає Євгенія Аратовська.
На жаль, ні. Людство не зможе відмовитися від усіх благ, які ми сьогодні маємо.