Фото: Digital Globe
Готуючи цей випуск, ведуча програми Аліна Бєлобра зв’язалася також з координатором японсько-білоруської співпраці щодо впливу радіації на здоров’я людини Джумпей Такахаші, який розповів, як ставлення японців до вивчення подій на Чорнобильській АЕС змінилося після аварії на Фукусімській АЕС: «Нам довелося зізнатися, що у нас таке відбулося. Це був дуже складний етап. Ми вважали, що певні уроки нас не стосуються, але виявилося, що це наше спільне. Одразу почали вивчати уроки чорнобильської катастрофи та ліквідації наслідків аварії». Більше читайте за посиланням.
У квітні 2019 року на Фукусімі почали виймати ядерне паливо з будівлі одного з реакторів. Робот на дистанційному керуванні піднімає паливні стрижні з басейну для зберігання біля реактора №3. Роботи в третьому реакторі планують завершити до кінця березня 2021, а в першому і другому — у 2023 році. Загалом компанія повинна дістати понад 1,5 тисячі паливних стрижнів. Найбільший виклик для фахівців — величезна кількість відпрацьованих стрижнів, які й надалі випромінюють радіацію.
Іще одна проблема — пил, який піднімається під час робіт у зруйнованих реакторах. Через це рівень радіації лише посилюється. Вилучені паливні стрижні мають перемістити до іншого, безпечнішого басейну-сховища, розташованого на території АЕС.
Наслідки атомної катастрофи у Фукусімі зачіпають не лише жителів Японії. Світова організація торгівлі у квітні цього року вимагає від Південної Кореї подовжити заборону на імпорт японських морепродуктів, вони, мовляв, і досі можуть бути забруднені радіацією. У Південній Кореї погоджуються, так можна «гарантувати, що на стіл потраплятимуть лише продукти, які класифіковані як безпечні». Натомість Японія назвала рішення організації торгівлі «дуже прикрим». У Токіо хочуть домогтися скасування заборони на імпорт за допомогою двосторонніх переговорів із Сеулом. Японія має на меті повернути життя на уражені території.