Сортувати, щоб вижити: як здоров'я залежить від поводження з відходами

У дев’ятому випуску програми ECO SAPIENS розбираємося, чому сортування сміття — це турбота про власне здоров’я та через що сміттєзвалища стають все більшою проблемою для багатьох країн

Ведучі

Аліна Бєлобра

Сортувати, щоб вижити: як здоров'я залежить від поводження з відходами
https://static.hromadske.radio/2019/07/hr-eco-sapiens-epizod_9.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/07/hr-eco-sapiens-epizod_9.mp3
Сортувати, щоб вижити: як здоров'я залежить від поводження з відходами
0:00
/
0:00

Що було у випуску

  • 00:31- Японське місто, у якому все переробляється або компостується

  • 02:35- Сортування в Україні

  • 03:14- Відвідувачі станції сортування «Україна без сміття»

  • 06:16- Якщо ви плануєте відвідати станцію сортування вперше

  • 08:54- Звалище в Індії

  • 10:22- Ситуація у Львові та Херсоні

  • 19:39- Принцип «забруднювач сплачує»

  • 23:17- Які закони потрібно впровадити, щоб переробка сміття стала вигіднішою, ніж викидання на смітник

  • 26:31- Джерела фінансування станцій сортування

  • 29:20- «Наша мета — відкрити великі простори в кожному районі Києва»

  • 29:51- Чому сортувати означає дбати і про власне здоров’я?

Про 5 основних правил сортування сміття читайте за посиланням.

Містечко на 1,5 тисячі жителів, і жодного контейнера для сміття на вулиці. Так живуть японці у місті Камікатсу — поселенні, яке до наступного року планує повністю перейти на життя без відходів — zero waste living. Тобто у цьому місті ніщо не потрапляє у смітник, все переробляється або компостується. У 90-х сміття у Камікатцу просто спалювали. Від викидів діоксиду вуглецю страждали та люди, і природа. У 2003 році місто створило декларацію про життя без відходів і на місці спалювання побудували станцію сортування. Спочатку сортувати було важко усім, проте тепер місцеві жителі не уявляють, як то жити інакше.

Українцям міська влада пропонує відсортовувати пластик: в Херсоні та Одесі баки для пластику стоять кілька років, в Києві поки триває пілотний проєкт —містянам пропонують окремо викидати скло та пластик. У Київській міській держадміністрації говорять, що встановили 2,5 тисячі контейнерів. Проте їх немає в багатьох дворах, тому сміття треба або викидати, як є, і тоді воно поїде на сміттєзвалище, оскільки сміттєпереробних заводів в Україні немає, або сортувати та везти на інший кінець міста, там де працює сортувальна станція громадської організації «Україна без сміття».

А поки держава та громадські організації намагаються впоратись з відходами засновниця громадської організації «Україна без сміття» Євгенія Аратовська радить людям почати сортувати, споживати виваженіше і ставити собі запитання: «Чи потрібна мені ця річ? Чи є екологічна альтернатива? Якщо купуватиму щось нове, то куди я буду дівати старе?». Якщо пластикових пакувань не уникнути, краще взяти упаковку з поліпропілену, на ній має бути трикутних з цифрою 5. Це нормальний пластик, навіть при високій температурі його використання не буде мати шкідливих наслідків для людини. Натомість пластик полістирол — маркування номер 6 у трикутничку — шкідливий. Якщо він трішечки нагрівся, уже віддає свої пластифікатори-канцерогени в продукт. Тож сортувати — означає дбати не тільки про світ довкола, а про власне здоров’я.

Євгенія Аратовська Фото: Громадське радіо
За підтримки:
Центр екологічних ініціатив «Екодія» Міністерство закордонних справ Чеської республіки