Від екоактивізму до екотероризму: де межа?

Текстову версію розмови з координатором кампанії HutroOFF та співзасновником природоохоронної організації «Єдина планета» Павлом Вишебабою читайте за посиланням.

Еко-активізм буває мирний і більш агресивний. До мирного зараховують сортування відходів, саджання дерев, захист тварин, суботник раз на місяць, збір сміття у себе в дворі та інші варіати, під час яких активісти не завдають шкоди ані людям, ані предметам. Допомагати можна будь-де: у своїй або сусідній громаді, нацпарку або заповіднику.

Акції бувають не тільки мирними. З 1996 року активісти «Фронту визволення Землі» завдали десятки млн доларів збитків. Існує організація з 1974 року та виступає за відновлення природи за будь-яку ціну. Ці активісти здійснили понад сотню акцій. Починали з підпалів та закладання вибухівки, наприклад, спалили гірськолижний курорт у Вейлі, штату Колорадо, загиблих не було, пізніше підпалили житлові будинки, тоді загинула дитина, 4 члени організації отримали довічні ув’язнення. Підпали не зупинились. Акції тривають в Америці, Британії, Німеччині, Мексиці, Аргентині та інших країнах. ФБР ще у 2001 році назвала терористичними. Після масових арештів в середині 2000-х рух і досі існує, підпалюють машини, і випускають норок та фазанів на волю. А сам активізм такого ґатунку називається екотероризмом.

Автор книги «Ековоїни: Зрозуміти рух радикальних інваєренменталістів» Рік Скеарс каже, вони, мабуть, більше нашкодили, ніж принесли користі. більшість речей, які вони руйнували були відбудовані, а відтак шкоду нанесли двічі, наприклад, для побудови однієї і тієї ж будівлі витратили майже вдвічі більше деревини. Письменник вважає, найбільш неприємний наслідок діяльності Фонду визволення Землі — стигматизація руху борців за довкілля як терористів, а також тюремне ув’язнення найбільш відданих активістів внаслідок.

Радикальна американська природоохоронна організація «Морські пастухи» обстрілює з водометів кораблі японських китобоїв, які незаконно відстрілюють китів, або таранить їх. Від 1 липня Японія офіційно покинула Міжнародну китобійну комісію і розпочала комерційне полювання на китів вперше за 31 рік. Тепер у країні бояться відкритої ворожнечі з морськими пастухами.

За даними організації спостереження за дотриманням прав людини Global Witness всьому світу через свою діяльність щороку гинуть 100 екоактивістів, у 2017 кількість загиблих зросла вдвічі. Зазначу, Японія була членом комісії понад 65 років, рішення про вихід ухвалили ще торік. Тепер японці полюватимуть на малих полосатиків — китів у своїх водах, але не матимуть права ловити китів в Антарктиці та північній частині Тихого океану в наукових цілях. Зазначу, що таранить китобоїв і організація Greenpeace. Тож тепер конфлікт між китобоями та екоактивістами загостриться.

В Україні — екорухи менш радикальні. У 2017 році у Пущі-Водиці під Києвом активісти шипували дерева, тобто забивали у стовбури великі цвяхи. Зіткнення з ними зламає лезо бензопили. 24 червня цього року у Києві активісти перекрили рух на Протасовому яру через скандальне будівництво. Такі дії мають назву — екотаж — екологічний саботаж, тобто переважно умисне знищення або пошкодження майна. Шкоду активісти наносять виключно неживим об’єктам.

Рух на захист довкілля знає такі історії, коли одна людина або група людей змінила життя цілого регіону. Такі дії називають адвокацією — з латини «заклик до надання підтримки». Так, у 1960 році в Середземному морі повинна була з’явитися звалище радіоактивних відходів. Французька Комісія з атомної енергії навіть повідомила, що проєкт підтримали океанографи, хоча вчених переконали в тому, що кількість відходів буде набагато менше, ніж виявилося по факту.

Науковець, дослідник океану, винахідник аквалангу та людина яка першою показала світу підводне життя, Жак-Ів Кусто запустив гучну суспільну кампанію проти звалища, і активісти зупинили поїзд з відходами, розсівшись на залізничних шляхах. У 1990 році фонд Кусто запустив всесвітню петицію про заборону на видобуток корисних копалин в Антарктиді. Акція пройшла успішно, і заборона набула чинності. Зараз в Антарктиду прибувають тільки вчені й туристи.

За підтримку природи, захист довкілля або проти забруднення досі виступають світові та українські зірки. Так, американський актор Леонардо ді Капріо починаючи з 1998 року закликає людей берегти планету. Його Фонд сприяє інноваційним проєктам, які захищають вразливу дику природу від вимирання, одночасно відновлюють баланс між екосистемою та громадами». У 2014 році за значний внесок його обрали послом доброї волі ООН з проблем клімату. Він пожертвував 13 мільйонів доларів у 100 організацій для боротьби зі зміною клімату. Українська співачка ОНУКА та її команда запустили платформу #ecostrum рік тому, гроші від монетизації відео на YouTube перераховуються організації NO WASTE.