Дочасні вибори зіграли з нами дуже поганий жарт — екоактивіст

Дочасні вибори зіграли з нами дуже поганий жарт — екоактивіст

Координатор кампанії HutroOFF та співзасновник природоохоронної організації «Єдина планета» Павло Вишебаба розповів, чому вже зараз екоактивісти спілкуються з представниками політичних партій, котрі йдуть на вибори, що їм пояснюють і чому відкладати таку діяльність не можна

Чому люди виходять на перекриття доріг та інші радикальні екологічні акції?

«За моїми підрахунками щороку 10 — 20 разів перекривають траси. Як правило, це вже наслідок того, що влада або бізнес не чують громаду. Часто так і буває. В Івано-Франківській області всім селом також перекривали трасу минулого року через те, що шкіряне виробництво не хотіло їх слухати і влаштовувати громадські слухання через забруднення повітря. Я вважаю, що в радикальних діях часто винні не активісти, а те, що влада або бізнес їх не чують», — розповів Павло Вишебаба.

Павло Вишебаба Фото зі сторінки Павла у Фейсбуці

За словами співзасновник природоохоронної організації «Єдина планета», люди відчувають глибоку образу, коли до них не дослухались. За законом України передбачена процедура оцінки впливу на довкілля. В її межах повинні проходити слухання громади, а Мінприроди або органи облдержадміністрацій повинні оцінити вплив на довкілля. Якщо громада проти, а бізнес намагається все одно отримати своє, виникає конфлікт, пояснює координатор кампанії HutroOFF Павло Вишебаба:

«Ми зараз маємо побідну ситуацію з супротивом у Бродівському районі Львівської області, де громада категорично проти переміщення на їхню територію хутрової ферми данського бізнесмена. Громада вже 10 разів збиралася на громадських слуханнях, голосувала одноголосно проти цього, домоглася того, що районна рада прийняла заборону на відкриття хутрових ферм на території району, всі видихнули, а бізнесмен досі намагається відкрити там ферму, геодезисти роблять заміри, щоб почати будівництво, він домігся позитивного дозволу від департаменту екології Львівської ОДА. Коли громада висловилася проти, районна рада прийняла заборону на відкриття хутрових ферм на території району, але там досі намагаються відкрити ферму. Мені щотижня пишуть, що вони готові до агресивних дій, готові до бійок, нехай туди тільки хтось приїде. Якщо хтось туди зараз приїде, це буде суспільний вибух. Я боюся, що з вилами люди підуть. Тут реально проблема не в людях, тому що це вже буде наслідком, причиною буде те, що громаду не почули».

Як лобісти впливають на ситуацію?

Після Майдану Павло Вишебаба два роки працював у департаменті комунікацій Кабміну, цей досвід дозволив побачити як працює державний апарат, та зрозуміти, що доведеться долати лобі:

«З нашим законодавством кожна зміна має пройти декілька етапів погодження. Навіть якісь мінімальні зрушення, як запуск нового сайту Кабміну, до чого я був долучений, забрав у нас два роки діяльності. Ще складніше з питаннями, які зачіпають інтереси бізнесу, особливо великого бізнесу. Ти стикаєшся з шаленим спротивом, демаршем і в самих державних структурах, і в парламенті, часто є вплив навіть на міністрів, на прем’єр-міністрів, на президента. Президент — це також зовсім не вільна фігура. Коли попрацюєш на державній службі, розумієш, наскільки непросто впроваджувати зміни. І це не лише в нашій країні. Це нормально, коли зміна робиться не за секунду, а має пройти певний етап, треба подолати лобі, у Європі те саме відбувається».

Співпраця з політиками — це плюс чи мінус для екоактивістів?

Деякі зміни неможливо зробити без створення нових законів, а значить без участі політиків. Співпраця з ними для громадської організації приховує ризики для репутації, говорить Павло:

«Ми презентуємо себе як громадський сектор, якому довіряє значна частина суспільства. Коли ми йдемо на контакт з політичними партіями або з політиками, звісно, що це може загрожувати нашій репутації. З іншого боку, немає іншого шляху, щоб просувати наші ідеї. Наша ціль — законодавчі зміни, а закони змінюють політики. Коли ми комунікуємо з політиками, наш головний меседж до них про те, що ми не проти, якщо ми будемо разом фотографуватися, ви будете «світитися» біля нашого логотипу або представляти себе як частину співпраці з громадським сектором тощо, але ми за це вимагаємо реальних дій, нас не цікавить просто публічна позиція, нам цікаві реальні кроки, наскільки ви будете ефективно адвокатувати законопроект у самому парламенті. Ми є середньою ланкою між громадами, які нам повідомляють свої проблеми, і законотворцями, які можуть вирішити цю проблему. Ми знаходимо це вирішення, робимо законопроект, ідемо до політиків, вони вже мають його приймати, тому тут дуже складно зрозуміти, хто кого використовує, тому кращий термін «співпраця». Наскільки вона ефективна, треба дивитися по факту».

Яка ситуація з хутровими фермами в Україні?

Оскільки немає правового регулювання, минулого року в Україну почали перевозити хутрові ферми з Європи, заборонені у 14 країнах. Якщо наразі переїзд не зупинити, трапиться екологічне лихо, стверджує координатор кампанії HutroOFF. Наразі в Україні офіційно працюють 37 хутрових ферм. За даними Держстату, понад 95% хутрових тварин, яких забивають в Україні заради хутра – норки, говорить Павло Вишебаба.

У їхніх відходах – висока концентрація азоту й фосфору. За достатніх обсягів цих речовин відбувається цвітіння водойм. Воно знижує рівень кисню й призводить до мору риби. Від спалювання трупів тварин забруднюється і повітря. Вишебаба пропонує закрити ферми і переобладнати їх під теплиці.

«Ми пропонуємо ревіталізацію, тобто зміну напрямку діяльності, теплиці з вирощування ягід мають високу маржинальність, тобто великий прибуток на достатньо невеликі вкладення. Громади підтримують цю ідею, вони готові працювати на фермах, тому що селяни, як правило, працюють саме на землі, прекрасно знають, як вирощувати ті самі ягоди, а на хутрових фермах вони не можуть працювати, бо там дуже мало робочих місць, по-друге, вони там більше 2—3 місяців не працюють. Людина прийшла, заробила гроші і пішла, тому що там значний сморід, це завжди робота просто неба (влітку спека, взимку холод). Через сморід починаються мігрені, розлад сну. Як правило, робочі місця — це просто прибирання за тваринами».

Учасники кампанії за заборону хутра говорять, їх головні опоненти — представники бізнесу. І дотримуватися лагідного активізму не виходить, потрібно повністю заборонити ферми. Хоча позиції громадської організації та бізнесу різні, діалог є, говорить Павло:

«Ми розуміємо, що наші інтереси геть різні. Я цілком можу їх зрозуміти особисто, вони вклали великі гроші в цей бізнес. Те, що зараз суспільство дізналося, наскільки він неекологічний, звісно, викликає у них глибоку образу на нас, тому що ми вивели все це у публічну площину. Я їм кажу: ставайте на наш бік і вимагайте від влади компенсувати ваші витрати на бізнес. У нас дуже мало цих ферм, ці ферми малесенькі. У Великій Британії при забороні хутрових ферм держава компенсувала вкладення на бізнес».

Зараз бізнес гуртується, розміщує замовні публікації у ЗМІ, розповідає Павло Вишебаба. Все почалося у липні-жовтні минулого року. Тоді петиція за заборону виробництва хутра набрала майже 27,5 з необхідних 25 тисяч підписів і петицію почав розглядати відповідний комітет:

«Під час розгляду петиції на комітеті були присутні представники хутровиків і не були присутні представники громадських організацій. Я нагадаю, що це була не моя одноосібна ініціатива. 20 природоохоронних громадських організацій, найбільш авторитетних в нашій країні, вимагали від парламенту невідкладно прийняти заборону хутрових ферм, тобто це була консолідована позиція громадського сектору в природоохоронній сфері. Комітет її по суті відхилив, але на щастя, не комітетом єдиним.

Нам вдалося сформувати робочу групу з написання законопроекту серед депутатів, ми написали спільний законопроект, подали. Тут президент оголосив дочасні вибори, депутати випарувалися з парламенту. В час, коли був розгляд нашого законопроекту за включення до порядку денного, понад 90% присутніх депутатів проголосували за включення цього законопроекту, але їхніх голосів було замало, в залі не було навіть 200 депутатів. В той день було провалено абсолютно всі законопроекти. Тут з нами дочасні вибори зіграли дуже поганий жарт. Нам тепер доведеться переподавати і перереєстровувати цей законопроект після створення нової коаліції».

20 організацій, які подавали петицію, тепер створили спільний порядок денний для партій, які балотуються на дочасних виборах. В документі шість вимог — серед іншого реалізація цілей сталого розвитку, адаптація національного законодавства до статті про екологію в Угоді про асоціацію з ЄС та реформа природоохоронного контролю. Павло Вишебаба з колегами проводить зустрічі з представниками партій:

«Партії ще не обрані в парламент, а ми їм вже пояснюємо екологічну адженду, які зараз нагальні проблеми, тому що в новому парламенті буде дуже багато нових облич, без досвіду. Ми не очікуємо і навіть не вимагаємо від них якоїсь глибокої екологічної експертизи або розуміння цих проблем, наразі зустрічаємося з різними політичними силами, які ідуть в парламент. Це партії з першої десятки за рейтингами. Ми їм пояснюємо цю проблему, готуємо до того, що це буде одна з перших ініціатив, тому що питання дуже нагальне, ми не можемо навіть рік почекати, тому що лобі виросте втричі, якщо поголдять ті заявки від іноземців, які є зараз».

В організації продовжують працювати. Павло сподівається, що новий парламент заборонить хутрові ферми.

Більше про екоактивістів та екотерористів слухайте у шостому випуску програми ECO SAPIENS.

За підтримки:
Центр екологічних ініціатив «Екодія» Міністерство закордонних справ Чеської республіки

Останнi новини