Як ми розплачуємося за видобуток вугілля

Про ситуацію з шахтами і териконами в Україні та про досвід інших країн читайте за посиланням.

Координатор кампанії «Справедлива трансформація вугільних регіонів» від організації Екодія Костянтин Криницький поїхав на Луганщину, щоб побачити на власні очі, як відбувається закриття шахт. У 1990 році в Україні працював майже мільйон шахтарів. У 2018 році їх залишилося всього 42 тисячі, говорить Криницький. В Україні, на підконтрольній нам території, наразі діють 33 шахти зі 102. З них 29 є збитковими, їхня діяльність фінансується з держбюджету. За шість років Україна планує закрити всі ці збиткові шахти. На це є кілька причин, одна з них екологічна, говорить Криницький:

«Треба розуміти, що екології шкідлива не тільки видобуток вугілля, а весь процес, тобто видобуток, транспортування та спалювання. Коли ми спалюємо вугілля, виділяється велика кількість парникових газів, які є основною причиною зміни клімату. З іншого боку, всі ці шкідливі викиди негативно впливають на здоров’я населення. Якщо навіть подивитися по статистиці будь-якої країни, де є вугільні регіони, то тривалість життя там значно нижча, ніж на іншій території держави».

В Україні дві третини викидів спричиняє саме енергетика, говорить Костянтин Криницький. Він вважає: щоб досягти амбітної цілі з протидії зміні клімату та для виконання міжнародних зобов’язань Україна теж повинна поступово відмовлятися від вугілля. Німеччина, Бельгія, Франція, Данія, Великобританія та низка інших країн планують повністю припинити спалювання вугілля і знизити таким чином викиди парникових газів. Для України — екологія, щоправда, не основна причина. Основна — все ж гроші.

«Щодо економічних чинників, то банально зараз з’являються більш дешеві способи заміни вугільної промисловості, такі, як відновлювальні джерела енергії. Якщо подивитися на Україну, то наша державна вугільна галузь збиткова, у нас наразі працюють тільки 33 державних шахт і тільки 4 приносять прибуток. Вся вугільна промисловість тримається на величезних дотаціях», — говорить Костянтин Криницький.

Очільник Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець вважає, закривати шахти недоцільно, оскільки вугілля для вироблення електрики вистачить на багато років.

Поки в Україні закриття шахт спричиняє екологічні проблеми. Однією з них є затоплення після того, як шахту вивели з експлуатації, вважає голова профспілки гірників Михайло Волинець.

У 2014-му у Луганській області існував підвищений ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, які створюють загрозу екологічній безпеці Луганській області. Про це повідомляв Департамент екології та природних ресурсів Луганської облдержадміністрації. Найбільш забрудненим було повітря в містах Луганськ, Алчевськ, Лисичанськ,  Краснодонському (тепер Сорокинському) районі. У Департаменті екології зазначали: підприємства області шкодять водним ресурсам.

Промоніторити, що наразі відбувається на окупованій території та наскільки серйозне забруднення, неможливо. Затоплення, а значить і поширення забруднення річками, можна уникнути. Так, Україна на підконтрольних територіях фінансує відкачування води з закритих шахт, і це ті витрати, від яких уряд не зможе відмовитись, говорить експерт Екодії Костянтин Криницький

До війни у Донецькій області налічувалося 240 малих і середніх річок. Вони також забруднені, а оскільки стікаються ці річки в основному в Азовське море, то забруднюють і його. У кінці XX ст. на Донеччині близько було 40 млн тонн токсичних відходів, які зокрема містять арсен, свинець, ртуть, кадмій, нікель, нафтопродукти, відходи гальванічних та коксохімічних виробництв та інші. Це 25% від усіх відходів у Україні. Наразі ⅔ шахт на окупованій території затоплені, говорить голова профспілки гірників Михайло Волинець, і це вже екологічне лихо для України, навіть до повернення територій.