Олексій Геращенко
Банки отримують надприбутки. Чи підтримають вони реальну економіку у 2020 році?
Прибутки банківської системи у 2019 році встановлюють історичні рекорди. Втім, основні доходи банки отримують не від своєї основної функції у вигляді кредитування економіки, а від вкладень в ОВДП і депозитні сертифікати НБУ, адже до цього спонукає висока облікова ставка. Що потрібно банкам, аби переключитися на підтримку реальної економіки, насамперед, малого і середнього бізнесу?
Ведучі1
Про це поговорили із заступником голови правління Першого українського міжнародного банку Сергієм Магдичем.
Сергій Магдич: Банківська система у цьому році б’є рекорди з прибутковості. Українські банки за 10 місяців 2019 року показали результат, який перевищує 50 мільярдів чистого прибутку. Це більше, ніж колись за всі попередні роки, і в рази більше, ніж за 2018 рік.
Причин тому декілька, але найголовніша з них – це політика регулятора, фіскальна політика з боку Мінфіну, яка передбачала боротьбу за зниження інфляції, і була мета – використовувати інструмент облікової ставки та підвищення цього інструменту до 18%. Це той рівень, з якого ми починали 2019 рік.
Безумовно, держава, залучаючи гроші в національній валюті по достатньо високій ціні, задає темп і тренд з точки зору того – а скільки має коштувати гривня на ринку, тому що ми як українські банки, банки з іноземним капіталом, приватні банки – всі конкуруємо за ресурси, які є основою нашого зростання.
Українська гривня в цьому році коштувала достатньо дорого — прибутковість по ОВДП складала 17%-18%-19%, і українські банки змушені були ставити доволі високі ставки по депозитах. Таким чином банки заробляли. Насамперед, за рахунок високої облікової ставки регулятора був досягнутий такий високий рівень прибутковості.
Крім цього, варто відмітити, що українські банки в результаті політики з боку регулятора в особі Національного банку України, пройшли за останні 5 років достатньо довгий та складний шлях трансформації. Регулятор переглянув підходи до управління банківською системою, переглянув вимоги до капіталізації банків. І тепер кожен рік системно значущі крупні банки проходять так званий «стрес-тест». І акціонери банків повинні інвестувати в збільшення капіталу для того, щоб банк залишався на ринку і успішно проходив стрес-тести Нацбанку. Тому багато банків, які були неефективні, які були недокапіталізовані, пішли. Ринок перерозподілився, і кількість гравців на ринку, кількість конкурентів стало менше.
Національний банк і Мінфін, отримавши результат, якого вони прагнули – зниження рівня інфляції до 5-5,5% на сьогодні – почали знижувати вартість фінансування і зниження рівня облікової ставки. 13 грудня облікову ставку Національний банк понизив до рівня 13,5% — це третє чи четверте зниження на цей рік. І Національний банк задекларував, що і в майбутньому 2020 році планує продовжити політику здешевлення національної валюти. Облікова ставка планується до зниження, і її рівень на кінець 2020 року, за прогнозами Національного банку може скласти 8-8,5%. Якщо рівень інфляції буде близько 5% і облікова ставка буде знижена до 10%, а в кінці року – до 8%, то я згоден з прогнозом, що вартість кредитування буде суттєво знижена, і рівень вартості кредитної ставки для бізнеса може скласти і 14%, і 13%.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
